ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 333/6512/24
провадження № 61-15123св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідачка), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району як орган опіки та піклування,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 24 червня 2025 року, додаткове рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 10 липня 2025 року у складі судді Тучкова С. С. та постанову Запорізького апеляційного суду від 29 жовтня 2025 року у складі колегії суддів: Трофимової Д. А., Онищенка Е. А., Полякова О. З.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст вимог і підстав позовної заяви
1. У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району як орган опіки та піклування (далі - орган опіки та піклування), про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на неповнолітню дитину.
2. Вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 є його колишньою невісткою, яка з 25 липня 2009 року перебувала в шлюбі з його сином ОСОБА_4 , у якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_5 , його онука. Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2014 року у справі № 333/1904/14-ц цей шлюб - розірвано.
3. Коли почалося повномасштабне вторгнення на територію України, ОСОБА_4 добровільно вступив до лав Збройних Сил України та пішов захищати Батьківщину. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 загинув під час виконання бойових завдань, пов`язаних із захистом Батьківщини, про що 14 червня 2024 року Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) видане свідоцтво.
4. Після розлучення його сина з відповідачкою, а саме з 2014 року, онука ОСОБА_5 проживає разом з ним та бабусею ОСОБА_6 (проживала також разом із батьком до дня його мобілізації) за адресою: АДРЕСА_1 .
5. Із 2014 року відповідачка не спілкується з донькою, фактично за власною ініціативою відмовилася від виконання батьківських обов`язків. Беручи до уваги, що мати дитини проживає окремо та жодного з покладених законом на батьків обов`язків не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової або будь-якої іншої участі у вихованні дитини, позивач вважає, що є підстави для позбавлення її батьківських прав.
6. Внаслідок того, що ОСОБА_2 зовсім не бере участі в житті доньки, не цікавиться її життям, не телефонує дитині, не виявляє бажання спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, позивач змушений звернутися до суду з позовом. Дитина знаходиться на його утриманні. Між ним та дитиною склалися доброзичливі стосунки, які сприяють належному вихованню дитини, її повноцінному світосприйманню життя та оточуючих людей. Дитині забезпечені гідні умови проживання та гармонійна атмосфера оточення. Всі питання щодо виховання вирішуються ним самостійно без участі та підтримки відповідачки. Він працює в Центральному відділі освіти департаменту освіти і науки Запорізької міської ради в закладі дошкільної освіти (ясла-садок) № 186 «Смерека» на посаді сторожа, отримує заробітну плату, за місцем роботи характеризується позитивно. Відповідачка працює, але місце її роботи йому невідоме, інших аліментних зобов`язань вона не має.
7. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стягнути з ОСОБА_2 на його користь аліменти на неповнолітню ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову до суду та до повноліття дитини.
Стислий виклад змісту судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
8. Рішенням Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 24 червня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
9. Додатковим рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 липня 2025 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати з розгляду справи, пов`язані із наданням професійної правничої допомоги, у розмірі 7 000,00 грн.
10. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, необхідність застосування якого за обставинами цієї справи не доведена. Належних та допустимих доказів винної поведінки та ухилення відповідачки від виконання своїх батьківських обов`язків, які б були законною підставою для позбавлення її батьківських прав щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , яка проживає разом з дідусем і бабусею, позивачем не надано. Матеріали справи не містять негативних характеристик, доказів винної поведінки відповідачки та умисного ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.
11. ОСОБА_2 заперечувала проти позбавлення її батьківських прав, а тому суд вважав, що родинний зв`язок між матір`ю і донькою можливо відновити. Суд не встановив обставин, які б свідчили про те, що відповідачка не бажає спілкуватися зі своєю донькою та брати участь у її вихованні, остаточно і свідомо самоусунулася від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, яка наразі проживає з дідом і бабою. Навпаки сам факт заперечення відповідачкою проти позову про позбавлення її батьківських прав свідчить про її інтерес до дитини. Під час судового розгляду справи ОСОБА_2 була присутня на засіданнях та надала матеріали, що підтверджують її участь у вихованні та житті дитини.
12. Постановою Запорізького апеляційного суду від 29 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення суду першої інстанції та додаткове рішення цього суду - залишено без змін.
13. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована відсутністю достатніх підстав для позбавлення відповідачки батьківських прав як і гострої соціальної необхідності у цьому, а отже, такий захід впливу не є необхідним. ОСОБА_2 не втратила інтересу до участі у вихованні дитини, має намір на відновлення відносин із дочкою, а позивачем не доведено необхідності застосування до відповідачки такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав, доцільність вжиття якого сторона позивача належно не аргументувала.
14. Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до наказу Служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради від 26 вересня 2024 року № 4113, розглянувши заяву ОСОБА_2 з питання припинення тимчасового влаштування ОСОБА_5 , дитини, яка залишилася без батьківського піклування і яка відповідно до наказу від 13 квітня 2023 року № 438 влаштована у сім`ю ОСОБА_6 , у зв`язку з поверненням дитини до матері на виховання, прийнято рішення про припинення тимчасового влаштування малолітньої ОСОБА_5 в родині ОСОБА_6 з 26 вересня 2024 року, а отже, ОСОБА_1 не може вимагати стягнення аліментів на утримання дитини.
15. Щодо присуджених до стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судом першої інстанції витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, у розмірі 7 000,00 грн, то суд апеляційної інстанції погодився із таким розміром, адже він відповідає принципу співмірності, складності справи та виконаним адвокатом обсягом робіт.
Сервисы для юристов