Постанова ВССУ від 04.08.2026 року у справі №569/17026/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року

м. Київ

справа № 569/17026/23

провадження № 61-7859св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивачка (відповідачка за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Служба у справах дітей Виконавчого комітету Рівненської міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 листопада 2025 року у складі судді Панас О. В. та постанову Рівненського апеляційного суду від 28 квітня 2026 року у складі колегії суддів: Ковальчук Н. М., Хилевича С. В., Шимківа С. С.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Служба у справах дітей Виконавчого комітету Рівненської міської ради, про визначення місця проживання дітей.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 08 жовтня 2016 року вона з ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 16 лютого 2023 року у справі № 569/18816/22 було розірвано.

У шлюбі у них народилися діти: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вона намагалася налагодити з чоловіком дружні стосунки в інтересах дітей, заохочувала дітей спілкуватися з батьком.

Після 24 лютого 2022 року вона з дітьми виїхала до Чехії, де вони отримали тимчасовий захист.

Надалі їхня з відповідачем дочка ОСОБА_3 повернулася до України з метою закінчення школи та почала проживати з батьком.

10 серпня 2023 року вона привезла сина до України для того, щоб він провів час з батьком, який написав розписку, що поверне дитину 19 серпня 2023 року . Проте сина відповідач не повернув, натомість влаштував його на навчання до Рівненського ліцею № 8 Рівненської міської ради, незважаючи на те, що дитина була зарахована на навчання у школі в Чехії.

З огляду на те, що відповідач не повернув їй сина, вона прийшла за місцем його проживання, де виявила, що її дочка в компанії однолітків зі згоди батька вживає алкогольні напої.

Крім того, зі слів дочки, їй стало відомо, що батько систематично зловживає алкогольними напоями в її присутності.

Згідно з постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 07 квітня 2023 року у справі № 569/6993/23 відповідач вчинив фізичне насильство стосовно їхньої доньки.

Такі дії відповідача були систематичними стосовно позивачки. Зокрема, факт вчинення ним домашнього насильства підтверджується постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 21 жовтня 2022 року у справі № 569/15430/22.

Із 19 серпня 2023 року ОСОБА_2 заблокував її номер телефону та не давав можливості спілкуватися з сином.

Посилаючись на наведене, ОСОБА_1 просила суд встановити місце проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з нею.

У жовтні 2023 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей Виконавчого комітету Рівненської міської ради, про визначення місця проживання дітей.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, що ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 16 лютого 2023 року у справі № 569/8197/22 було затверджено мирову угоду про поділ спільного майна подружжя, згідно з якою ОСОБА_2 було виділено в особисту приватну власність квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , у якій з народження зареєстровані та проживають їхні з ОСОБА_1 діти.

Після початку війни в Україні, відповідачка за погодженням з ним вивезла дітей за кордон. 01 липня 2022 року, вона повернулася з дітьми до України.