ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 521/18811/21
провадження № 61-10613св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Коротенка Є. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи: виконавчий комітет Одеської міської ради, Одеська міська рада, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: виконавчий комітет Одеської міської ради, Одеська міська рада, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування свідоцтва про право власності на житловий будинок, скасування рішення
за касаційною скаргою адвоката Ларіонова Сергія Борисовича як представника ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2023 року у складі судді Мурзенка М. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 26 червня 2025 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Сегеди С. М., Громіка Р. Д.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати свідоцтво про право власності від 08 жовтня 2012 року НОМЕР_1 , видане виконавчим комітетом Одеської міської ради про право приватної власності ОСОБА_5 на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 скасувати рішення Одеської міської ради про передання у власність ОСОБА_5 земельної ділянки, кадастровий номер 5110137300:47:010:0035, що розташована за цією адресою.
Як на обґрунтування заявлених вимог, з урахуванням заяви про зміну підстав позову позивач посилався на те, що відповідно до пункту 6 рішення виконкому Іллічівської районної ради депутатів трудящих «Про надання земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва в АДРЕСА_3» від 07 липня 1952 року № 441 ОСОБА_6 надано земельну ділянку № 6 площею 460,0 кв.м для індивідуального будівництва. ОСОБА_6 розпочала на ній будівництво будинку АДРЕСА_2 і, не закінчивши, вирішила його продати. Дід позивача ОСОБА_7 у 1956 році придбав у ОСОБА_6 незавершене будівництвом домоволодіння за 10 000,00 руб., про що свідчать розписки від 09 березня, 04 квітня, 01 червня 1956 року. ОСОБА_6 передала ОСОБА_7 договір на забудову від 19 березня 1953 року, дозвіл на виконання робіт, генеральний план ділянки, проєкт та ключі від будинку. ОСОБА_7 добудував та облаштував придбаний будинок і заселився до нього зі своєю сім`єю: дружиною ОСОБА_5 сином ОСОБА_8 сином ОСОБА_9 .
З метою створення належних умов проживання для своєї сім`ї позивач разом з батьком відповідача здійснили реконструкцію будинку, внаслідок чого в 1994-1996 роках він набув теперішнього вигляду.
За таких обставин позивач вважає, що він набув право спільної власності на спірне домоволодіннія, або на частину матеріалів, що були використані при його реконструкції, й, відповідно, набув майнових прав на участь в здачі реконструйованого будинку в експлуатацію з наступною реєстрацію права спільної власності на цей будинок. Проте право власності на спірне домоволодіння було протиправно оформлено ОСОБА_5 одноособово, яка згодом приватизувала земельну ділянку під будинком. Вказане майно в подальшому успадкувала ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Малиновський районний суд м. Одеси рішенням від 19 грудня 2023 року в задоволенні позову відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивоване недоведеністю позовних вимог. Позивач не надав належних доказів того, що він брав участь в реконструкції будинку, наявність згоди власника на проведення такої реконструкції, укладення між власником і позивачем договору, що передбачав отримання ним у власність відповідної частки реконструйованого будинку, проведення відповідної реконструкції у встановленому законом порядку.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Одеський апеляційний суд постановою від 26 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2023 року змінив у частині мотивування, виклавши її в редакції цієї постанови. В решті рішення суду залишив без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач не довів належним чином порушення його прав та законних інтересів ОСОБА_2 , яка у встановленому законом порядку набула права власності на спірний будинок та спірну земельну ділянку.
Апеляційний суд дослідив питання дотримання балансу інтересів сторін спору на предмет переваги між захистом порушеного права позивача та правом відповідача ОСОБА_2 володіти, користуватися і розпоряджатися цим майном.
Короткий зміст касаційної скарги, відзиву на неї та їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, адвокат Ларіонов С. Б. як представник ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 26 червня 2025 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2024 року у справі № 127/12240/22, від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17, від 11 січня 2023 року у справі № 548/741/21 від 27 червня 2018 року у справі № 925/797/17, від 20 травня 2021 року у справі № 361/953/16-ц, від 30 травня 2018 року у справі № 923/466/17, від 21 січня 2020 року у справі № 915/1844/18, від 09 березня 2021 року у справі № 756/4120/16-ц, від 05 лютого 2020 року у справі № 904/750/19, від 06 травня 2020 року у справі № 120/4617/18-а, від 27 травня 2020 року у справі № 442/2771/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 278/657/18, від 28 лютого 2019 року у справі № 522/3665/17;
Сервисы для юристов