ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 495/10181/24
провадження № 61-13295св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,
за касаційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 лютого 2025 року у складі судді Анісімової Н. Д. та постанову Одеського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року у складі колегії суддів: Коновалової В. А., Карташова О. Ю., Лозко Ю. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, у якій просив установити факт постійного його проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року (проголошення незалежності України), а саме в АДРЕСА_1.
Обґрунтовуючи вимоги заяви, ОСОБА_1 посилався на те, що він народився у 1965 році, після закінчення школи проживав та був зареєстрований у АДРЕСА_1, а в 1990 році там народилася його донька. У зв`язку із втратою паспорта зразка 1974 року він звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (далі - ГУ ДМС України в Одеській області) із заявою про оформлення паспорта громадянина України, однак отримав відмову з підстав необхідності встановлення в судовому порядку факту його постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.
Зазначив, що встановлення цього факту є необхідним для підтвердження його належності до громадянства України відповідно до статті 3 Закону України «Про громадянство України».
Посилаючись на зазначені обставини, просив заяву задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області рішенням від 19 лютого 2025 року заяву ОСОБА_1 задовольнив Установив факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України станом на 24 серпня 1991 року, а саме в АДРЕСА_1.
Задовольняючи заяву та відхиляючи доводи заінтересованої особи, суд першої інстанції виходив із того, що у справі немає спору про право, подані заявником докази є належними та допустимими, а їх сукупність підтверджує факт постійного проживання заявника на території України станом на 24 серпня 1991 року, встановлення якого має для нього юридичне значення як необхідна умова для оформлення паспорта громадянина України.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Одеський апеляційний суд постановою від 02 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ГУ ДМС України в Одеській області залишив без задоволення. Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 лютого 2025 року залишив без змін.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що належність особи до громадянства України відповідно до статті 3 Закону України «Про громадянство України» може підтверджуватися, зокрема, фактом її постійного проживання на території України у визначений законом період, який у разі необхідності встановлюється в судовому порядку. З огляду на відмову органу Державної міграційної служби в оформленні заявнику паспорта громадянина України з підстав необхідності підтвердження такого факту, заявник звернувся до суду із цією заявою.
Врахувавши досліджені у справі докази, а також те, що матеріали справи не містять відомостей про виїзд заявника на постійне проживання за межі України чи набуття ним громадянства іншої держави, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про доведеність факту постійного проживання заявника на території України станом на 24 серпня 1991 року та наявність підстав для задоволення заяви. Апеляційний суд також виходив із того, що встановлення зазначеного факту має для заявника юридичне значення, оскільки є необхідним для підтвердження належності до громадянства України та оформлення паспорта громадянина України.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
24 жовтня 2025 року ГУ ДМС України в Одеській області подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 лютого 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.
Підставою касаційного оскарження зазначило, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 654/3462/17.
Сервисы для юристов