ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2026 року
м. Київ
справа № 450/1613/18
провадження № 61-657св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Ступак О. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Друга Львівська державна нотаріальна контора, орган опіки і піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Березка Ярослав Олексійович, на постанову Львівського апеляційного суду від 18 грудня 2025 року у складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В., і виходив з такого.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
1. У травні 2018 року ОСОБА_3 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Друга Львівська державна нотаріальна контора, орган опіки і піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, про визнання недійсною заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсним договору про зміну розміру частки у спадщині та поділ спадщини, визнання недійсними та скасування свідоцтв про право на спадщину за законом, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визначення розміру частки у праві спільної сумісної власності подружжя.
2. Позов обґрунтований посиланням на те, що з 07 вересня 1957 року ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
3. Спадкоємцями за законом, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 , були: його дружина - ОСОБА_3 , двоє синів - ОСОБА_1 і
ОСОБА_5 .
4. При спадкуванні майна, а саме 18 червня 2015 року, між ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було укладено договір про зміну розміру частки у спадщині та поділу спадщини, посвідчений державним нотаріусом Другої Львівської державної нотаріальної контори Щебивовк О. О. та зареєстрований у реєстрі за № 1-568, а також кожним з них подано заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину на визначене у договорі майно.
5. Згідно з умовами зазначеного договору, спадкове майно померлого ОСОБА_4 складалося з: 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 земельної ділянки, площею 0, 1877 га, що розташована у с. Містки на території Містківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області; земельної ділянки, площею
0,0400 га; садового будинку АДРЕСА_2 на території Пустомитівської міської ради Пустомитівського району Львівської області; гаража № НОМЕР_1 , ряд 8 у спілці співвласників індивідуальних гаражів «Аерофлот», що розташований по вул. Любінській, буд. 196 у м. Львові .
6. Внаслідок поділу між спадкоємцями вказаного майна відповідно до умов договору від 18 червня 2015 року ОСОБА_5 у спадкування передано у цілому земельну ділянку, площею 0,0400 га, та садовий будинок АДРЕСА_2 , та гараж № НОМЕР_1 , ряд 8 у спілці співвласників індивідуальних гаражів «Аерофлот», що розташований по вул. Любінській, буд. 196 у м. Львові .
7. Однак, оскільки будівництво садового будинку № 3 та гаража здійснювалось ОСОБА_3 та її чоловіком ОСОБА_4 у період шлюбу спільними силами та засобами, отже вказані об`єкти є об`єктами спільної сумісної власності подружжя, а тому частка ОСОБА_3 у зазначеному майні становила 1/2 і не підлягала спадкуванню.
8. З огляду на те, що ОСОБА_3 при укладенні договору про зміну розміру частки у спадщині та поділу спадщини була особою похилого віку та мала тяжкі хронічні захворювання, вона була введена в оману з боку іншої сторони - сина ОСОБА_5 , внаслідок чого помилилася щодо обставин, які існували на момент вчинення правочину, і ці обставини мають істотне значення. Зокрема, має місце невідповідність між внутрішньою волею ОСОБА_3 , яка полягала у розподілі спадкового майна її померлого чоловіка, та її зовнішнім волевиявленням, яке через обман сина ОСОБА_5 та, як наслідок, помилкове сприйняття обставин правочину виразилось у фактичному незаконному позбавленні ОСОБА_3 будь-яких прав на частину майна, яке перебувало у спільній сумісній власності подружжя. Тобто волевиявлення ОСОБА_3 не відповідало її справжньому наміру, а зміст правочину суперечив закону, що є підставами для визнання такого правочину недійсним.
9. Нотаріус всупереч вимогам закону не видав ОСОБА_3 свідоцтво на половину спільного майна, і ця частина майна незаконно була включена до загального обсягу спадкового майна.
10. Оскільки ОСОБА_3 належала 1/2 частина садового будинку, то в силу вимог статті 120 Земельного кодексу України, їй належала відповідна частина земельної ділянки, на якій знаходиться цей будинок.
11. Відтак, ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , не мав права на спадкування садового будинку, земельної ділянки для садівництва та гаража у цілому.
12. З огляду на наведене та ураховуючи уточнення позовних вимог,
ОСОБА_1 , як правонаступник ОСОБА_3 , просив суд:
Сервисы для юристов