ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2026 року
м. Київ
справа № 381/95/25
провадження № 61-12415св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Ступак О. В., Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області, Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області, в складі судді Анапріюк С. П.,
від 23 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду, в складі колегії суддів: Євграфової Є. П., Левенця Б. Б., Саліхова В. В., від 04 вересня
2025 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 про встановлення факту самостійного виховання дитини. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 18 вересня 2010 року сторони зареєстрували шлюб, а ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилась дочка - ОСОБА_3 .
2. Вказує, що до 2019 року він із ОСОБА_2 проживав разом однією сім`єю у м. Фастів Київської області. В подальшому відповідачка залишила родину і стала жити з іншим чоловіком. З того часу ОСОБА_1 самостійно виховує та утримує дочку.
3. Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області
від 14 грудня 2022 року шлюб між сторонами розірвано, а наказом цього ж суду від 17 лютого 2023 року - стягнуто з ОСОБА_2 на його користь аліменти на дочку ОСОБА_4 .
4. Відповідачка аліменти не сплачує і станом на 15 грудня 2024 року має заборгованість у розмірі 74 789,82 грн.
5. Заочним рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2024 року визначено місце проживання неповнолітньої ОСОБА_3 разом з батьком.
6. Підставою для звернення до суду з цим позовомОСОБА_1 вказує те, що він, як громадянин України, у зв`язку із військовою агресією рф має обов`язок по захисту Батьківщини, однак на його утриманні перебуває неповнолітня дочка.
7. У січні 2024 року він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 ) із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу згідно зі статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв`язку з тим, що він самостійно виховує дочку.
8. Однак 16 лютого 2024 року отримав відповідь ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно з якою йому необхідно з`явитися до ТЦК для уточнення облікових даних, а крім того, метою отримання відстрочки від призову надати оригінал свідоцтва про народження дитини та рішення суду про визначення місця проживання дитини або ж рішення органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини з батьком.
9. Після отримання рішення суду про визначення місця проживання дитини він повторно звернувся до ТЦК з аналогічною заявою, однак отримав відмову, оскільки у зв`язку зі змінами в законодавстві, зокрема у постанові Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, він має надати судове рішення, яким встановлено юридичний факт утримання та виховання ним дитини.
10. Посилаючись на те, що встановлення цього факту є необхідним для захисту прав та інтересів його дочки ОСОБА_5 , а також прав та інтересів позивача, який займається самостійним вихованням та утриманням дитини, для оформлення соціальної допомоги та вирішення інших питань, пов`язаних із вихованням, навчанням, відпочинком дитини, а також вирішенням питання про відстрочку від мобілізації, ОСОБА_1 просив суд встановити факт самостійного виховання та утримання ним неповнолітньої дочки -
Сервисы для юристов