ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 761/23073/22
провадження № 61-3991св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач ? ОСОБА_1 ,
відповідач ? ОСОБА_2 ,
третя особа - Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана адвокатом Гольдарбом Яківом Юрійовичем, на постанову Київського апеляційного суду від 03 лютого 2025 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Борисової О. В., Левенця Б. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення участі батька у вихованні дитини.
Позов мотивований тим, що з 21 жовтня 2016 року він перебував з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 14 червня 2022 року. У шлюбі у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Внаслідок війни в Україні він змушений був покинути територію України. Відповідач також змінила місце проживання, не повідомивши його про місце проживання дитини, чим створено перешкоди у спілкуванні з сином.
Він намагався знайти компроміс у вирішенні питання щодо виховання дитини, однак відповідач в будь-який спосіб намагається його обмежити у праві на особисте спілкування з дитиною. З метою вирішення спору у позасудовому порядку він неодноразово звертався до органу опіки і піклування, проте ОСОБА_2 ухилялась від бесід з співробітниками служби у справах дітей, відмовляючи їм у повідомлені про дійсне місце перебування дитини.
Оскільки відповідач продовжує чинити йому перешкоди у спілкуванні з сином, наміри врегулювати спір мирним шляхом не дають бажаного результату, він змушений звернутися до суду з позовом для захисту своїх батьківських прав.
ОСОБА_4 просив суд:
зобов`язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкод у спілкуванні з сином ОСОБА_3
встановити наступний порядок спілкування ОСОБА_4 з сином ОСОБА_3 : кожну другу-четверту суботи-неділі місяця з 09:00 год суботи до 19:00 год неділі за місцем проживання батька, без присутності матері; по 1 (одному) календарному тижню під час зимових канікул і один місяць під час літніх канікул, без присутності матері, у тому числі, з можливістю виїзду за межі міста проживання дитини, планування спільного з дитиною відпочинку, враховуючи при цьому стан його здоров`я, продовження часу відпочинку за бажанням дитини;
на час збройного конфлікту в Україні: кожного вівторка, четверга з 18:00 год до 19:30 год шляхом спілкування в месенджері «WatsАpp» на номер відповідача НОМЕР_1.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17 травня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в ході розгляду справи встановлено, що малолітня дитина проживає з матір`ю на території іншої держави (Нова Зеландія), що не заперечувалося сторонами. З пояснень, наданих позивачем в судовому засіданні, слідує, що він позбавлений можливості відвідувати сина; за номером телефона відповідача, який ним зазначений в позові, зв`язок відсутній. Доказів про те, що вказаний номер телефону є актуальним і ОСОБА_2 ним користується, суду також надано не було. Також суд зауважує, що при викладенні позовних вимог у разі можливого спілкування з сином в меседжері «WatsАpp» позивачем не врахована суттєва різниця у часі між Україною та Новою Зеландією. Таким чином, позивач, враховуючи його обізнаність про постійне проживання малолітнього сина за межами України, звертаючись з цим позовом, не конкретизував свої вимоги в частині зазначення конкретного часу побачень із дитиною, місце побачення з дитиною. Крім того, позивач жодним чином не врахував та не зазначив яким чином і хто буде забезпечувати перевезення дитини для побачення із батьком, при цьому навіть не враховуючи можливість матері дитини забезпечувати перевезення дитини для побачень із батьком на територію Грузії, де проживає позивач.
Крім того, позивач не надав доказів на підтвердження того, що відповідачем йому чиняться перешкоди у спілкуванні та вихованні дитини.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 03 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17 травня 2024 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.
Сервисы для юристов