ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 686/16152/24
провадження № 61-1536св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: держава Україна в особі Міністерства юстиції України, держава російська федерація в особі посольства російської федерації у Франції,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 жовтня
2024 року у складі судді Стефанишина С. Л. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 січня 2025 року у складі колегії суддів: П`єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до держави Україна в особі Міністерства юстиції України, держави російської федерації
в особі посольства російської федерації у Франції про відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивовано тим, що загальновідомим є той факт, що з 2014 року російська федерація здійснює збройну агресію проти України. З 24 лютого
2022 року розпочалася та триває ще одна фаза збройної агресії російської федерації проти України - повномасштабне вторгнення Збройних Сил російської федерації на суверенну територію України. Указом Президента України від 14 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Позивач вказував, що дії російської федерації та очевидна бездіяльність держави Україна, яка допустила до військового конфлікту з російською федерацією, призвели до порушення його прав, в тому числі і права на мир. Право на мир закріплене Декларацією про виховання народів у дусі миру
1978 року. Декларацією про право народів на мир 1984 року, закріплено суверенне право народів на мир. Зокрема у Декларації 1984 року вказано, що священним обов`язком кожної держави є забезпечення мирного життя народів. Наголошується, що держава зобов`язана вести свою політику
у напрямі недопущення війни, зокрема і ядерної, не допускати застосування збройної сили в міжнародних відносинах, усі спори вирішувати мирним шляхом на підставі міжнародно-правових документів для повноцінного забезпечення права народів на мир.
Позивач звертав увагу на те, що відповідачі порушили похідні права від права на мир, а саме право на безпеку, на суверенітет та цілісність території, право вільного пересування.
Моральна шкода, завдана позивачу, полягає у порушенні його права на мир, розрахована ним за його внутрішнім переконанням, з врахуванням рішень ЄСПЛ та норм міжнародного права без будь-якої методики, оскільки такої не існує як на всій планеті, так і у всіх державах та державних утвореннях планети. У прямому причинно-наслідковому зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України він зазнав душевних страждань і приниження, переніс неодноразові стреси і побоювання за свою безпеку, безпеку рідних, були порушені його нормальні життєві зв`язки та погіршилися відносини
з оточуючими людьми, він вживав додаткових зусиль для організації свого життя та захисту порушених прав, в тому числі неодноразово змушений був переховуватись у непристосованих бомбосховищах під час оголошених повітряних тривог. Війна накопичує в ньому систематичний стрес. В нових інформаційних реаліях засоби масової інформації та лідери громадської думки привели до накопичення психологічного негативу, який явно прискорив природні процеси його старіння, що привело до його передчасності. Тотальна торгівля емоціями в засобах масової інформації, яку допустила держава Україна та яка прикривається суспільним інтересом, є формою мародерства його дорогоцінного часу з його безцінного життя та порушенням його прав на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Споглядання зруйнованих ракетними ударами будівель приносить додатковий дискомфорт, в тому числі і часткову втрату віри в людяність загарбників. Він втратив спокійний сон і станом на сьогодні не спить вночі, здригається від виття сирени повітряної тривоги. Внаслідок війни він втратив можливість спокійно, з насолодою працювати і наразі докладає значних зусиль для подолання цієї апатії.
Значення захисту основоположних прав людини настільки змінилось протягом останніх років, що набуло ваги універсального звичаю у міжнародному праві, який становить окрему підставу для обмеження суверенітету держави-агресора.
Адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, в такому випадку
Сервисы для юристов