ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 638/2964/20
провадження № 61-5373св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Карташова Світлана Іванівна, ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Карташової Світлани Іванівни, ОСОБА_3 про скасування рішення про державну реєстрацію, витребування майна із чужого володіння
за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - адвоката Левкова Віталія Миколайовича на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 квітня 2024 року у складі судді Штих Т. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 26 березня 2025 року у складі колегії суддів: Мальованого Ю. М., Пилипчук Н. П., Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12 вересня 2016 року, індексний номер 31333049, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу (далі - приватний нотаріус ХМНО) Карташової С. І. про реєстрацію права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 75,4 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2
витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 житловий будинок, з надвірними будівлями, загальною площею 75,4 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що 14 березня 2014 року між ним і ОСОБА_4 укладено договір позики, за умовами якого ОСОБА_1 надано в борг грошові кошти в розмірі 408 000,00 грн.
Того ж дня для забезпечення виконання зобов`язань за договором позики між позивачем і ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір, за умовами якого в іпотеку передано належний позивачу житловий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 75,4 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 .
У вересні 2018 року з ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 вересня 2018 року у справі № 638/4150/18 за позовом ОСОБА_3 до позивача про усунення перешкод у користуванні будинком шляхом виселення йому стало відомо про перехід права власності на предмет іпотеки від ОСОБА_5 до ОСОБА_2 та в подальшому до ОСОБА_3 .
Вважає, що зміна власника предмета іпотеки здійснена з порушенням норм законодавства, оскільки ОСОБА_2 не направляв йому письмової вимоги про усунення порушень договору позики, а реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію без необхідних для цього документів.
У зв`язку з цим позивач просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Дзержинський районний суд м. Харкова рішенням від 03 квітня 2024 року позов задовольнив частково. Витребував із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 житловий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 75,4 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . В іншій частині позову відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та доведеними. При цьому суд зазначив, що нотаріус під час перевірки документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, не врахував, що на зворотному повідомленні немає підпису ОСОБА_1 , тобто відсутній факт належного повідомлення ОСОБА_1 про необхідність усунення порушень основного зобов`язання. У зв`язку з цим нотаріус мав би відмовити ОСОБА_2 в державній реєстрації прав на підставі пункту 3 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» шляхом прийняття рішення про відмову у вчиненні дій.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12 вересня 2016 року, індексний номер 31333049, суперечить нормам статей 24, 35, 37 Закону України «Про іпотеку», статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок № 1127 у відповідній редакції), однак вважав, що вказана позовна вимога не є належним способом захисту.
Водночас суд вважав, що позивач втратив право власності на нерухоме майно у спосіб, передбачений Законом України «Про іпотеку», без вчинення будь-яких дій, що свідчили б про його волевиявлення стосовно цього майна, тобто спірне майно вибуло з володіння власника (позивача) поза його волею, що вказує про наявність правових підстав для витребування майна в особи, яка є його незаконним набувачем.
При цьому місцевий суд дійшов висновку, що позовна давність до вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння не застосовується.
Сервисы для юристов