Постанова ВССУ від 03.08.2026 року у справі №466/3323/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року

м. Київ

справа № 466/3323/24

провадження № 61-1570св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Львівська обласна прокуратура,

третя особа - Державна казначейська служба України,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу виконуючого обов`язки керівника Львівської обласної прокуратури на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 26 вересня 2025 року у складі судді Ковальчука О. І. та постанову Львівського апеляційного суду від 28 січня 2026 року у складі колегії суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв адвокат Ставрук Н. З., звернувся до суду з позовом до Львівської обласної прокуратури про відшкодування шкоди.

Позовну заяву обґрунтував тим, що 13 серпня 2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 42013150000000199 внесено відомості за фактом заяви ОСОБА_2 щодо можливих шахрайських дій з його боку, що виразилося у заволодінні грошовими коштами ОСОБА_2 у сумі 15 тис. євро та розпочато досудове розслідування.

28 жовтня 2014 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 190 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 10 січня 2022 року, який залишений без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року, у справі № 466/9314/14-к його визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України, та виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення злочину.

Зазначав, що в результаті незаконних дій органів досудового розслідування та прокуратури в період з 28 жовтня 2014 року (оголошення про підозру) до 25 жовтня 2022 року він незаконно перебував під судом і слідством, що в загальному становить 95 місяців і 27 днів (7 років 11 місяців і 27 днів). Таким чином, незаконними діями та рішеннями посадових осіб органу досудового розслідування та прокуратури йому було завдано значної моральної та майнової шкоди.

Також зазначав, що для захисту своїх прав в ході розгляду кримінальної справи він поніс витрати на юридичну допомогу, які мають бути компенсовані.

З урахуванням викладеного позивач ОСОБА_1 просив суд стягнути з Державного бюджету України на його користь грошові кошти, сплачені ним у зв`язку з наданням юридичної допомоги у кримінальній справі у розмірі 72 250,00 грн та завдану моральну шкоду в розмірі 1 361 780,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 26 вересня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 грошові кошти, сплачені ним у зв`язку з наданням юридичної допомоги у кримінальній справі у розмірі 72 250,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 767 200,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Судовий збір віднесено за рахунок держави.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що у зв`язку безпідставним перебуванням позивача під слідством і судом 95 місяців та 27 днів, незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури, порушенням його конституційних прав, йому було завдано моральної шкоди, тому, з урахуванням положень пункту 1 частини першої статті 2 Закону України від 01 грудня 1994 року № 266/94-ВР «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (далі - Закон України № 266/94-ВР) позивач має право на відшкодування такої шкоди за рахунок держави.

Водночас суд першої інстанції дійшов висновку про те, що враховуючи фактичні обставини справи, глибину і тривалість моральних страждань позивача, доведеність вимушених змін у його житті, перебування протягом тривалого часу під слідство і судом, обмеження його прав в період дії запобіжного заходу, порушення нормальних життєвих зав`язків, необхідність затрат часу та вжиття заходів щодо судового захисту свого права, психологічне напруження, суттєве погіршення якості життя, з огляду на засади розумності, виваженості і справедливості, розмір відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, має складати 767 200,00грн.

Крім того, суд першої інстанції, виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, враховуючи надані позивачем докази, дійшов висновку про те, що на користь позивача підлягають стягненню і заподіяні йому з вини відповідача збитки у вигляді витрат на правову допомогу захисниками у кримінальному провадженні у справі №466/9314/14-к, які позивач вимушений був понести для відновлення свого порушеного права у кримінальному процесі, у сумі 72 500,00 грн.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 28 січня 2026 року апеляційну скаргу Львівської обласної прокуратури залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 26 вересня 2025 року змінено, шляхом викладення другого та третього абзаців його резолютивної частини у такій редакції: «Стягнути з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 грошові кошти, сплачені ним у зв`язку з наданням юридичної допомоги у кримінальній справі у розмірі 72 250,00 грн (сімдесят дві тисячі двісті п`ятдесят гривень). Стягнути з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 767 200,00 грн (сімсот шістдесят сім тисяч двісті гривень 00 копійок)». В решті рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 26 вересня 2025 року залишено без змін.

Змінюючи резолютивну частину рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що Державна казначейська служба України є органом, який здійснює тільки списання коштів з Державного бюджету України, тому кошти на відшкодування моральної шкоди позивача, а також грошові кошти, сплачені позивачем у зв`язку з наданням юридичної допомоги у кримінальній справі підлягають стягненню з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України.

В решті залишаючи без змін рішення суду першої інстанції у цій справі, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно, всебічно і повно встановив обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосував правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні цього спору. Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції по суті спору не спростовують та не впливають на його законність.