ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2026 року
м. Київ
справа № 760/2795/22
провадження № 61-2969св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «Сенс Банк»,
треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кісельова Віталіна Володимирівна, Київська міська рада,
розглянув на стадії попереднього розгляду в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» на постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2025 року у складі колегії суддів Таргоній Д. О., Голуб С. А., Слюсар Т. А. у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кісельова Віталіна Володимирівна, Київська міська рада, про визнання припиненими правовідносин за кредитним та іпотечним договорами,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк»), треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кісельова В. В., Київська міська рада, про визнання припиненими правовідносин за кредитним та іпотечним договорами.
Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що 06 листопада 2007 року між ним та Акціонерним товариством «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк»), яке змінило найменування на АТ «Сенс Банк», укладено кредитний договір № 800002599, за умовами якого, з урахуванням подальших змін та доповнень, банк надав позивачу кредит у сумі 648 000,00 дол. США зі сплатою 12,5 % річних та кінцевим строком повернення до 06 листопада 2017 року.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 06 листопада 2007 року між сторонами укладено договір іпотеки № 800002599-И, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С. В., предметом якого є квартира АДРЕСА_1 (далі - спірна квартира).
31 січня 2019 року AT «Альфа-Банк» у порядку позасудового врегулювання спору, в рахунок виконання основного зобов`язання, звернуло стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на спірну квартиру на підставі іпотечного застереження, що міститься у договорі іпотеки. Відповідно до звіту про оцінку майна ринкова вартість квартири станом на 31 січня 2019 року становила 6 295 126,00 грн.
31 січня 2019 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесено запис № 30142947 про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за AT «Альфа-Банк».
Незважаючи на звернення стягнення на предмет іпотеки та набуття банком права власності на спірну квартиру, у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 приватним виконавцем вчиняються дії щодо арешту та реалізації іншого майна позивача з метою примусового стягнення заборгованості за тим самим кредитним договором від 06 листопада 2007 року № 800002599.
Позивач вважає, що внаслідок набуття банком у позасудовому порядку права власності на предмет іпотеки його зобов`язання як позичальника за кредитним договором припинилися.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати припиненими правовідносини за кредитним договором від 06 листопада 2007 року № 800002599, а також визнати припиненою іпотеку за іпотечним договором від 06 листопада 2007 року № 800002599-И.
Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Суди розглядали справу неодноразово.
Солом`янський районний суд міста Києва рішенням від 06 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 19 червня 2023 року, у задоволенні позову відмовив.
Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову, керувалися тим, що строк дії договору іпотеки сторонами не встановлено, а кредитор не отримав задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки або в інший спосіб у повному обсязі. У зв`язку з цим суди дійшли висновку, що основне зобов`язання не є виконаним та не припинилося, а отже, відсутні правові підстави для припинення як основного зобов`язання, так і іпотеки.
Крім того, суди зазначили, що позивач не довів обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог, зокрема не підтвердив наявність порушення відповідачем його прав, свобод чи законних інтересів.
Верховний Суд постановою від 29 травня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 19 червня 2023 року скасував, а справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Сервисы для юристов