Постанова ВССУ від 02.09.2026 року у справі №946/654/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 946/654/22

провадження № 61-9282св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач за первісним позовом відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,

відповідач за первісним позовом позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 , від імені якої діє адвокат Воронков Володимир Олексійович, на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16 червня 2025 року у складі судді Пащенко Т. П. та постанову Одеського апеляційного суду від 03 березня 2026 року у складі колегії суддів Лозко Ю. П., Карташова О. Ю., Костицького В. В., і виходив з такого.

Зміст заявлених позовних вимог

1. У січні 2022 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення права особи на частку у спільному майні співвласників, визнання права власності.

2. Позов обґрунтовано тим, що з 07 червня 2002 року по 11 вересня 2012 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, у якому сторонами набуто право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

3. Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29 листопада 2019 року у справі за №500/6458/17 в порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_2 визнано право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 загальною площею 54 кв.м, житловою площею 28,8 кв.м.

4. Водночас ОСОБА_2 не проживає у вказаній квартирі, у зв`язку з тим, що має інше житло, яке йому подарувала мати.

5. Посилаючись на те, що сторони перебувають не лише у спірних, але й у конфліктних відносинах, що виниклі на тлі взаємної неприязні колишнього подружжя у зв?язку з неспроможністю сторін вирішити у позасудовому порядку питання стосовно поділу набутого за час шлюбу майна, а також визначення розміру аліментів на утримання доньки, ОСОБА_3 заявила про неможливість сторонами у спорі спільно володіти і користуватись майном.

6. З урахуванням наведених обставин, ОСОБА_3 просила суд припинити право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 загальною площею 54 кв.м, житловою площею 28,8 кв.м. Визнати за нею в порядку поділу майна, що знаходиться у спільній частковій власності, право власності на квартиру АДРЕСА_1 , сплатити ОСОБА_2 з депозитного рахунку Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області грошову компенсацію за 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 у сумі 73 397 грн.

7. У квітні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном шляхом вселення у квартиру, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.

8. Зустрічний позов обґрунтовано тим, що йому на праві власності належить 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , у користуванні якою йому з 2017 року ОСОБА_3 чиняться перешкоди. Зокрема, у листі від 13 лютого 2022 року ОСОБА_3 повідомила, що він не має права проживання у спірній квартирі і питання може бути вирішено виключно в судовому порядку.

9. Починаючи з 2017 року через вказану вище протиправну поведінку ОСОБА_3 він відчуває моральні страждання, перебуває в постійному нервовому стресі, переживаннях, порушенні режиму сну, а також має місце погіршення взаємовідносин з оточуючими. ОСОБА_2 змушений не лише періодично відвідувати судові органи для доведення своєї правоти, а й страждати від наклепів з боку ОСОБА_3 , які вона висловлює не лише під час судових засідань, а й навіть при зверненні до правоохоронних органів, з неправдивими повідомленнями про начебто його протиправні дії. Моральну шкоду, спричинену протиправною та тривалою поведінкою ОСОБА_3 , ОСОБА_2 оцінював в сумі 200 000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

10. Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16 червня 2025 рокуу задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

11. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.

12. Усунуто ОСОБА_2 перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 , шляхом вселення ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1 .

13. Зобов`язано ОСОБА_3 передати ОСОБА_2 ключі від вхідних та інших дверей спірної квартири.

14. В іншій частині позову ОСОБА_2 відмовлено.

15. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 992,40 грн.

16. Відмовляючи у задоволенні первісного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не довела неможливості володіння і користування спірною квартирою разом з відповідачем. За висновком судової будівельно-технічної експертизи кожному із співвласників може бути виділено окрему житлову кімнату, а наявність між сторонами судових спорів, звернення до правоохоронних органів і переписка самі по собі про таку неможливість не свідчать. Доказів притягнення ОСОБА_2 до відповідальності не надано.