Постанова ВССУ від 02.07.2026 року у справі №953/1103/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року

м. Київ

справа № 953/1103/20

провадження № 61-6587св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю. Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним - ОСОБА_1 ,

відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним - ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 16 листопада 2023 року у складі судді Лисиченко С. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 28 березня 2024 року у складі колегії суддів Мальованого Ю. М., Бурлаки І. В, Яцини В. Б.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про застосування наслідків недійсності правочину та стягнення грошових коштів у розмірі 209 000,00 доларів США.

Позов мотивований тим, що 26 грудня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики, за яким відповідачка отримала у борг 108 800,00 доларів США строком до 26 грудня 2009 року. На забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором ОСОБА_2 передала в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .

13 лютого 2009 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору позики, за яким ОСОБА_2 додатково позичила 26 600,00 доларів США.

У зв`язку зі збільшенням розміру основного зобов`язання відповідного змісту зміни були внесені сторонами і до укладеного сторонами договору іпотеки, про що свідчить додаткова угода до цього договору.

14 січня 2010 року ОСОБА_2 додатково позичила 82 000,00 доларів США, про що між сторонами укладено додатковий договір до договору позики, за яким сума позики збільшилася до 217 400,00 доларів США, а повернення її було розстрочено до 13 січня 2011 року.

Позивач указував, що ОСОБА_2 порушила свої зобов`язання за договором позики, повернувши лише 8 400,00 доларів США з отриманих нею 217 400,00 доларів США.

Разом із тим, рішенням Київського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2017 року визнано недійсним договір позики від 26 грудня 2008 року та укладені до нього додаткові угоди.

Надалі рішенням суду було визнано недійсним договір іпотеки, укладений 26 грудня 2008 року на забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за договором позики від 26 грудня 2008 року.

Оскільки укладені між ОСОБА_2 та позивачем договір позики та додаткові угоди до нього визнані судом недійсним з моменту їх вчинення, то відповідачка безпідставно володіє його грошовими коштами в сумі 209 000,00 доларів США.

У травні 2020 ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом

до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої злочином, у розмірі

2 651 630,00 грн як особі, яка була введена в оману, та 152 000,00 доларів США, одержаних за недійсним правочином.

Зустрічний позов мотивовано тим, що при укладанні договорів позики та іпотеки під тиском ОСОБА_1 нею укладено також договір комісії на продаж квартири, за умовами якого комісіонер ОСОБА_3 взяв на себе зобов`язання продати її квартиру за суму не менше 3 000 000,00 грн. Надалі без її згоди 16 липня 2010 року ОСОБА_3 продав квартиру, яка була предметом іпотеки, батьку відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_4 . Вказує, що вона випадково дізналася про продаж своєї квартири і звернулася в лютому 2010 року до правоохоронних органів із заявою про шахрайські дії, що були здійснені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 визнано винними у скоєнні злочинів, передбачених частиною четвертою статті 190, частиною другою статті 355 КК України. Під час розгляду кримінального провадження судом встановлено, що ОСОБА_1 у 2008 році вирішив зайнятися злочинною діяльністю, яка полягала в заволодінні майном, що мало значну вартість, шляхом обману і зловживання довірою. З цією метою ОСОБА_1 розробив злочинну схему, згідно з якою підшукувалися особи, які мали нерухомість та бажали отримати готівку в позику. Під час укладання відповідних договорів у потерпілих були вилучені оригінали правовстановлюючих документів на нерухомість та технічні паспорти. Вона є потерпілою від злочину, оскільки нею разом зі своїм чоловіком було сплачену шахраям до липня 2010 року грошові кошти на суму 76 000,00 доларів США. Вироком суду встановлено незаконність дій ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які, використовуючи договір позики, шляхом омани заволоділи належним їй майном.