Постанова ВССУ від 02.06.2026 року у справі №372/893/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року

м. Київ

справа № 372/893/23

провадження № 61-16228св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє Дяченко Едуард Володимирович , на рішення Обухівського районного суду Київської області від 14 березня 2024 року у складі судді Висоцької Г. В. та постанову Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року у складі колегії суддів

Таргоній Д. О., Голуб С. А., Слюсар Т. А.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на свою користь суму основного боргу в розмірі 14 727 480,00 грн, 3 % річних у розмірі 447 876,79 грн та неустойку в гривні в розмірі 54 491 676,00 грн, а всього стягнути 66 667 032,79 грн.

Позов мотивовано тим, що 18 лютого 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено нотаріально посвідчений договір позики, відповідно до якого позикодавець передав, а позичальник отримала в позику 9 087 960,00 грн, що на день укладення договору позики становило еквівалент 372 000,00 доларів США.

Відповідно до умов договору позичальник зобов`язався повернути борг до 18 лютого 2021 року. Вказаний договір власноручно підписано ОСОБА_2 , окрім того, на підтвердження факту отримання грошей позичальником надано написану власноруч розписку від 18 лютого 2020 року. ОСОБА_3 , чоловік ОСОБА_2 , надав нотаріальну згоду на укладання договору позики.

Позичальник взятих на себе за договором позики зобов`язань не виконала, у встановлений договором строк борг не повернула. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Таким чином, відповідачі порушили свої зобов`язання та у встановлений строк грошові кошти не повернули, у зв`язку з чим позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав та просив суд задовольнити позов.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Обухівський районний суд Київської області рішенням від 14 березня 2024 року позов ОСОБА_1 задовольнив.

Стягнув солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму основного боргу в розмірі 14 727 480,00 грн, 3 % річних у розмірі

447 876,79 грн та неустойку в гривні в розмірі 54 491 676 грн, а всього

66 667 032,80 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки договір позики був укладений за згодою чоловіка та в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжям, а тому є всі підстави для солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за договором позики, враховуючи порушення позичальником умов договору.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Київський апеляційний суд постановою від 23 жовтня 2024 року скасував рішення Обухівського районного суду Київської області від 14 березня 2024 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов`язання за договором позики та ухвалив в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цієї вимоги.

Змінив абзац перший, другий резолютивної частини рішення Обухівського районного суду Київської області від 14 березня 2024 року та виклав їх у такій редакції: «Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму основного боргу в розмірі 14 727 480,00 грн, 3 % річних у розмірі 447 876,79 грн, а всього 15 175 356,80 грн. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити».