Постанова ВССУ від 01.12.2025 року у справі №758/5090/24

Постанова

Іменем України

1 грудня 2025 року

м. Київ

Справа № 758/5090/24

Провадження № 61-15583св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - головуючого судді Крата В. І., судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув у порядку письмового провадження справу,

учасниками якої є:

позивачка - ОСОБА_1 (далі - позивачка),

відповідач - Державний університет інфраструктури та технологій (далі - відповідач),

про відшкодування майнової та моральної шкоди

за касаційною скаргою позивачки на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 28 травня 2024 року, якупостановила суддя Захарчук С. С., і постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2024 року, яку ухвалила колегія суддів у складі Соколової В. В., Мережко М. В., Поліщук Н. В.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

(1) Вступ

1. Позивачка вважає, що відповідач, втративши оригінал її заяви про звільнення, завдав їй майнову та моральну шкоду. Тому звернулася до суду з відповідним позовом. Одночасно заявила клопотання про звільнення від сплати судового збору, оскільки шкода, на її думку, завдана ушкодженням здоров`я.

2. Суд першої інстанції вказане клопотання не вирішив, залишив позовну заяву без руху, зокрема через те, що позивачка не сплатила судовий збір. Констатував, що вона не надала документів про те, що шкоду їй завдано саме ушкодженням здоров`я. Надалі цей суд позовну заяву повернув, бо її недоліки позивачка у встановлений строк не усунула, а саме не сплатила судовий збір.Крім того, зазначив, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, а позивачка не надала належних доказів завдання шкоди, розміру останньої, а також того, що її завдав відповідач.

3. Апеляційний суд змінив мотиви, викладені в ухвалі суду першої інстанції про повернення позовної заяви. Вказав про відсутність підстав для звільнення позивачки від сплати цього збору, оскільки справа не стосується відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров`я. Зауважив, що суд першої інстанції помилково вказав на відсутність доказів вини відповідача та причинно-наслідкового зв`язку між його діями та завданою позивачці шкодою, бо суд не може оцінювати докази на стадії відкриття провадження у справі.

4. Позивачка з висновками судів попередніх інстанцій не погодилася. У касаційній скарзі стверджувала, зокрема, про надмірний формалізм, який вони допустили під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, та неправомірне обмеження права на доступ до суду.

5. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду мав відповісти на питання про те, чи правомірно суд першої інстанції повернув позовну заяву, не вирішивши клопотання позивачки про звільнення від сплати судового збору та не надавши їй додатковий строк для такої сплати після виявлення відсутності підстав для її звільнення. Відповідь на це запитання - негативна. Тому оскаржені судові рішення скасував і скерував справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

(2) Зміст позовної заяви

6. У квітні 2024 року позивачка звернулася до суду позовною заявою, у якій просила стягнути з відповідача відшкодування 35 496 797,70 грн майнової та 10 000 000,00 грн моральної шкоди. Мотивувала так:

- відповідач втратив заяву позивачки про її звільнення від 5 жовтня 2009 року, з огляду на що вона не може захистити свої права у межах кримінального та цивільного проваджень і відновити порушене право;

- втрата заяви зумовила моральні страждання, ушкодження здоров`я й унеможливила здатність працювати, внаслідок чого завдана майнова шкода у вигляді упущеної вигоди;

- позивачка є звільненою від сплати судового збору на підставі пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки відповідач вказаними діями з втрати заяви про звільнення завдав шкоди її здоров`ю.

(3) Зміст провадження у суді першої інстанції

7. 8 травня 2024 року Подільський районний суд м. Києва постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху та встановив для усунення недоліків десятиденний строк із дня вручення тієї ухвали. Позивачка мала, зокрема, пояснити, якими діями відповідач їй завдав шкоду, у чому полягає причинно-наслідковий зв`язок між такими діями та шкодою, надати відповідні докази та сплатити судовий збір. Стосовно звільнення від сплати останнього суд вказав, що позивачка не надала документів про те, що шкоду їй завдано саме ушкодженням здоров`я.

8. У травні 2024 року на виконання вимог зазначеної ухвали позивачка подала до суду заяву, в якій стверджувала про завдання діями відповідача шкоди її здоров`ю, з огляду на що вона звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

9. 28 травня 2024 року Подільський районний суд м. Києва постановив ухвалу, згідно з якою визнав позовну заяву неподаною та повернув її позивачці. Мотивував так:

- остання не усунула недоліки вказаної заяви у встановлений для цього строк, а саме не сплатила судовий збір;

- позивачка не надала належних доказів завдання шкоди, розміру останньої, а також того, що її завдав відповідач;