ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 463/4746/24
провадження № 61-3299 св 26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Сердюка В. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Акріс-Захід»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Яциник Володимир Васильович, на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 08 липня 2025 року у складі судді Нора Н. В. та постанову Львівського апеляційного суду від 13 лютого 2026 року у складі колегії суддів: Шандри М. М., Крайник Н. П., Левика Я. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Акріс-Захід» (далі - ТОВ «Акріс-Захід») про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та додаткової заробітної плати.
Позовна заява обґрунтована тим, що на підставі наказу від 08 червня 2021 року № 62 його прийнято на роботу у ТОВ «Акріс-Захід» на посаду інженера-землевпорядника з 09 червня 2021 року. За суміщенням він виконував також обов`язки касира відділу землевпорядкування (Львів), отримуючи по видаткових касових ордерах кошти для подальшої виплати їх фізичним особам за оренду земельних ділянок (паїв). За результатами такої роботи передбачена виплата додаткової заробітної плати згідно з Положенням про оплату праці та преміювання працівників управління земельним банком департаменту юридичних та земельних питань від 19 жовтня 2022 року (далі - Положення).
Зазначав, що за час роботи він досяг результатів по набору землі та передачі земельних ділянок в обробіток, проте виплата передбаченої Положенням додаткової заробітної плати за період 2022 року маркетингового року, а саме: з 01 липня 2022 року по 31 червня 2023 року, була проведена відповідачем в не повному обсязі, а за наступні періоди взагалі не виплачена. Він неодноразово звертався до відповідача щодо виплати грошових коштів згідно з Положенням, проте не отримав жодної відповіді.
02 квітня 2024 року під час проведення наради у м. Львові керівниками відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в ультимативній формі йому було вказано про необхідність написання заяви про звільнення за згодою сторін. Від написання такої заяви він відмовився.
04 квітня 2024 року він не зміг потрапити на своє робоче місце через чинення співробітниками товариства перешкод. Того ж дня він отримав копію наказу від 03 квітня 2024 року № 03/04-01-ПП про відсторонення від виконання посадових обов`язків без збереження заробітної плати з 03 квітня 2024 року до закінчення проведення відносно нього службового розслідування, при цьому з наказом про проведення службового розслідування його не було ознайомлено.
Наказом відповідача від 22 квітня 2024 року № 22/04-01-ПП скасовано наказ від 03 квітня 2024 року № 03/04-01-ПП про відсторонення його від роботи з нарахуванням та виплатою середньоденного заробітку за період з 03 квітня 2024 року по 19 квітня 2024 року. Однак, цього ж дня, наказом від 22 квітня 2024 року № 152-к його звільнено з роботи за винні дії, які дають підстави для втрати довір`я до нього з боку роботодавця. Підставою для звільнення став акт службового розслідування від 18 квітня 2024 року, який на його думку, не містив обґрунтувань та доказів, які б давали підстави відповідачу звільнити його з обох посад на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України.
Вважав такий наказ протиправним, а своє звільнення - незаконним і таким, що відбулося із грубим порушенням трудового законодавства України.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ ТОВ «Акріс-Захід» від 22 квітня 2024 року № 152 к «Про припинення трудового договору ОСОБА_1 »;
- поновити його на посаді інженера-землевпорядника, за суміщенням касира, у ТОВ «Акріс-Захід» з 22 квітня 2024 року;
- стягнути із ТОВ «Акріс-Захід» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 22 квітня 2024 року по дату ухвалення рішення суду; - стягнути із ТОВ «Акріс-Захід» на його користь додаткову заробітну плату, передбачену Положенням про оплату праці та преміювання працівників управління земельним банком департаменту юридичних та земельних питань від 19 жовтня 2022 року, у розмірі 2 880 920, 67 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 08 липня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 займав посаду касира, яка безпосередньо пов`язана зі зберіганням, обробкою, реалізацією та/або застосуванням/використанням у процесі діяльності переданих матеріальних (валютних) цінностей; до посадових обов`язків ОСОБА_1 відноситься, зокрема, прийом і передача грошових коштів та інших цінностей, їх зберігання, він був матеріально-відповідальною особою та, зважаючи на підтверджені під час службового розслідування факти порушення ним посадових обов`язків в поводженні з матеріальними цінностями, що стали підставою втрати довір`я зі сторони роботодавця, оспорюваний наказ роботодавця про звільнення позивача на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України винесено у відповідності до вимог чинного трудового законодавства і скасуванню він не підлягає.
Сервисы для юристов