ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня2026 року
м. Київ
справа № 554/410/25
провадження № 61-12318св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьоїсудової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Петрова Є. В.,
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В., Пророка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Дніпропетровська обласна прокуратура, Головне управління Національної поліції в Полтавській області, Державна казначейська служба України,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 12 червня 2025 року у складі судді Сініцин Е. М. та постанову Полтавського апеляційного суду від 03 вересня 2025 року у складі колегії суддів Карпушина Г. Л., Бутенко С. Б., Обідіної О. І. у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дніпропетровської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі - ГУНП в Полтавській області) та Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури.
Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що 15 серпня 2014 року було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014170010000449, під час якого правова кваліфікація інкримінованих позивачу діянь неодноразово змінювалася: 27 травня 2015 року дії було перекваліфіковано з частини першої статті 15, частини першої статті 190 Кримінального кодексу України (далі - КК України) на частину першу статті 15, частину четверту статті 190 КК України, а 07 червня 2017 року - на частину другу статті 15, частину четверту статті 190 КК України.
04 липня 2017 року слідчий виявив ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 КК України, у зв`язку з чим розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017170000000348, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Надалі це провадження було об`єднано з кримінальним провадженням № 12014170010000449.
Постановою від 26 листопада 2020 року слідчий зупинив досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014170010000449 за підозрою позивача у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 190, частиною четвертою статті 358 КК України, та оголосив його в розшук. 11 січня 2021 року позивача було затримано.
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська ухвалою від 13 січня 2021 року у справі № 202/90/21 відмовив у задоволенні клопотання слідчого про застосування до позивача запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосував до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком до 11 березня 2021 року.
Постановою від 28 січня 2021 року слідчий повторно зупинив досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні та оголосив позивача в розшук.
22 березня 2021 року прокурор затвердив обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014170010000449 за обвинуваченням позивача у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 190 та частиною четвертою статті 358 КК України.
Октябрський районний суд міста Полтави вироком від 07 лютого 2023 року у справі № 554/3553/21, залишеним без змін ухвалою Полтавського апеляційного суду від 19 липня 2023 року, визнав позивача невинуватим та виправдав у зв`язку з недоведеністю наявності в його діях складу кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 190 та частиною четвертою статті 358 КК України.
Посилаючись на те, що внаслідок незаконного кримінального переслідування, пред`явлення обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, тривалого перебування у статусі підозрюваного та обвинуваченого, оголошення в розшук і застосування до нього заходів процесуального примусу було завдано шкоди його честі, гідності та діловій репутації як журналіста, юриста і керівника Громадської організації «Останній бастіон», а також спричинено моральні страждання, погіршення стосунків з оточуючими та інші негативні наслідки, ОСОБА_1 просив стягнути на його користь 848 000,00 грн моральної шкоди за рахунок держави Україна в особі відповідачів.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Шевченківський районний суд міста Полтави рішенням від 12 червня 2025 рокупозов задовольнив частково.
Стягнув із держави Україна в особі Дніпропетровської обласної прокуратури та ГУНП в Полтавській області на користь ОСОБА_1 848 000, 00 грн на відшкодування моральної шкоди.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України відмовив.
Стягнув із держави Україна в особі Дніпропетровської обласної прокуратури та ГУНП в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн.
Сервисы для юристов