ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2026 року
м. Київ
справа № 704/746/22
провадження № 61-13785св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідач - Тальнівська міська рада Звенигородського району Черкаської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 01 травня 2025 року в складі судді Дьяченко Д. О. та постанову Черкаського апеляційного суду від 09 жовтня 2025 року в складі колегії суддів Василенко Л. І., Гончар Н. І., Сіренка Ю. В.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області про визнання права на приватизацію квартири АДРЕСА_1 .
Позов обґрунтовано тим, що 16 лютого 1995 року на підставі ордеру на житлове приміщення її батьки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , позивачка ОСОБА_1 та її сестра ОСОБА_4 були вселені у квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . З того часу позивачка постійно проживає в указаній квартирі та офіційно в ній зареєстрована. Батько був знятий з реєстрації з квартири і фактично в ній не проживав з 2008 року. Мати та сестра також були зняті з реєстрації у квартирі і проживають в іншому місті.
У 2021 році у позивачки виникла необхідність приватизувати квартиру, тому вона звернулася до органу приватизації з відповідною заявою та надала усі необхідні документи. Однак 20 січня 2022 року їй було відмовлено у наданні дозволу на приватизацію квартири. Відмова мотивована тим, що ордер на житлове приміщення від 16 лютого 1995 року № 051542, виданий на підставі рішення виконавчого комітету від 16 лютого 1995 року № 30, визнано недійсним рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 05 липня 1996 року. Ознайомившись із змістом указаного рішення суду, позивачка дійшла висновку, що визнано недійсним ордер № 05542, водночас вона була вселена у спірну квартиру на підставі ордеру № 051542.
У зв`язку з тим, що ордер, на підставі якого вона була вселена у квартиру, дійсний дотепер, позивачка звернулася до суду з цим позовом, у якому просила визнати за нею право на приватизацію квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та зобов`язати відповідача вчинити необхідні дії щодо приватизації вказаної квартири.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Тальнівський районний суд Черкаської області рішенням від 01 травня 2025 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 09 жовтня 2025 року, в задоволенні позову відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачка була вселена у спірну квартиру на підставі ордеру на житлове приміщення № 051542 сер. А від 16 лютого 1995 року, однак цей ордер був визнаний недійсним судовим рішенням, яке набрало законної сили. Позивачка у цій справі не довела своїм позовних вимог, а саме порушення її права на приватизацію квартири.
Крім того, апеляційний суд зазначив, що процедура приватизації житлового приміщення регламентована вимогами закону, серед яких є обов`язок заінтересованої особи подати ордер про надання цього приміщення в користування. У зв`язку з тим, що ордер на житлове приміщення від 16 лютого 1995 року № 051542 був визнаний недійсним рішенням суду, яке набрало законної сили, позивачка не довела тих обставин, на які посилалася, звертаючись до суду з позовом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи особи, яка її подала
31 жовтня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася
до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 01 травня 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 09 жовтня 2025 року у цій справі, в якій заявниця, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 01 травня 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 09 жовтня 2025 року і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявниця у касаційній скарзі посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10 липня 2024 року у справі № 760/10769/22 (провадження № 61-2449св24) та від 05 березня 2025 року у справі № 335/578/23 (провадження № 61-10499св24), крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Заявниця указує на те, що рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 05 липня 1996 року був визнаний недійсним ордер № 05542, а не ордер № 051542. Тому вважає, що має право на приватизацію спірної квартири як її законний користувач. Також заявниця посилається на норми міжнародного законодавства та зазначає, що тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція).
Крім того, суд апеляційної інстанції у своїй постанові послався на практику Верховного Суду, яка не є релевантною до спірних правовідносин.
Інший учасник справи не скористався правом подання відзиву на касаційну скаргу.
Сервисы для юристов