ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2026 року
м. Київ
справа № 229/649/22
провадження № 61-12532св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Карапетяна Акопа Рубеновичана рішення Дружківського міського суду Донецької області від 13 березня 2024 року у складі судді Гонтар А. Л. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року у складі колегії суддів: Остапенко В. О., Бондар Я. М., Зубакової В. П.
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позовна заява ОСОБА_1 обґрунтована тим, що 29 листопада 2020 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір позики у вигляді боргової розписки. На виконання вказаного договору позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 30 000 євро, що за курсом Національного банку України (далі - НБУ) станом на 01 лютого 2022 року становить 952 392 грн, які відповідач зобов`язався повернути 28 лютого 2021 року.
Крім того, відповідач зобов`язувався сплатити позивачу проценти за користування грошовими коштами в розмірі 2,5 % щомісяця, сума яких по 28 лютого 2021 року становить 2 250 євро, що за курсом НБУ станом на 01 лютого 2022 року становить 71 429,40 грн.
Відповідач свої договірні зобов`язання не виконав, суму грошових коштів, отриманих у позику та проценти за користування коштами позивачу не повернув, у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь борг у сумі 30 000 євро та проценти за час користування позикою у сумі 2 250 євро, а всього стягнути 32 250 євро.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 13 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму основного боргу в розмірі 30 000 євро, проценти за час користування сумою позики - 2 250 євро, а всього - 32 250 євро.
Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивоване тим, що 29 листопада 2020 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 30 000 євро на строк 3 місяці, після чого зобов`язався повернути основну суму позики та додатково сплатити проценти за користування грошима, розмір яких встановлено у розписці та це доведено позивачем по справі.
Вказану розписку було складено та підписано відповідачем, що підтверджується висновком експерта від 10 жовтня 2023 року № 19614/23-32 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, призначеної судом першої інстанції за клопотанням відповідача. При цьому суди відхилили доводи сторони відповідача про те, що зазначений висновок експерта складено без умовно-вільних зразків почерку та підписувідповідача, а такожбез експериментальних зразків його підпису.
Крім того, посилаючись на правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 10 серпня 2021 року у справі №473/995/18 (провадження № 61-6674св21), від 14 липня 2021 року у справі №266/7291/18-ц (провадження № 61-96св21), від 25 березня 2019 року у справі №211/2672/16-ц (провадження № 61-41785св18), від 30 січня 2019 року у справі №751/1000/16-ц (провадження № 61-586св17), суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, зазначав, що наявність оригіналу боргової розписки у кредитора свідчить про те, що боргове зобов`язання не виконане.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
08 жовтня 2025 року представник ОСОБА_2 - адвокат Карапетян А. Р. подав до Верховного Суду через підсистему Електронний суд касаційну скаргу на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 13 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389, пункту 1 частини третьої статті 411 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та обґрунтована тим, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 211/3035/14-ц, від 12 вересня 2018 року у справі № 211/3035/14-ц, від 31 травня 2023 року у справі № 466/6665/21, а також - не дослідили зібрані у справі докази.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2025 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, оскільки рішенням Вищої ради правосуддя від 19 грудня 2024 року № 3707/0/15-24 змінено територіальну підсудність судових справ Дружківського міського суду Донецької області.
16 грудня 2025 року справа № 229/649/22 надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Сервисы для юристов