ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 314/190/24
провадження № 61-117св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області,
третя особа - Міністерство оборони України,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , поданою адвокатом Ведмедовською Ганною Олексіївною, на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 серпня 2024 року у складі судді Кіяшко В. О. та постанову Запорізького апеляційного суду від 04 грудня 2024 року у складі колегії суддів: Трофимової Д. А., Кухаря С. В., Онищенка Е. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ГУ ПФ України в Запорізькій області, третя особа - Міністерство оборони України, про встановлення факту перебування на утриманні.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є її рідним братом, що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження. У 1984 році внаслідок аварії вона отримала травму голови, після якої у неї виникли проблеми зі здоров`ям, значно порушився зір. Через вказану травму вона вимушена була перенести операції та навчатися у спеціальній школі, призначеної для дітей зі слабим зором. Пізніше, у 2013 році, їй було встановлено ІІІ групу інвалідності по зору.
Таким чином, ОСОБА_1 з 2013 року по теперішній час є особою з інвалідністю ІІІ групи (по зору).
У зв`язку з проблемами зі здоров`ям та встановленням їй інвалідності, її рідний брат ОСОБА_2 , як тільки став повнолітнім та почав отримувати власні доходи, взяв на себе відповідальність щодо повного її утримання. Вона регулярно отримувала від нього допомогу, яка була для неї постійним і основним джерелом для існування.
26 липня 2022 року ОСОБА_2 вступив до Збройних Сил України, до десантного батальйону. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 загинув від отриманих поранень несумісних з життям під час участі в бойових діях та забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, поблизу населеного пункту Ямполівка Краматорського району Донецької області.
19 жовтня 2022 року у Вільнянській державній нотаріальній конторі було відкрито спадкову справу після смерті ОСОБА_2 , де єдиною спадкоємницею є вона, оскільки за життя брат так і не створив власну родину, а батьки вже давно померли.
Встановлення юридичного факту перебування її на утриманні брата потрібно для оформлення одноразової грошової допомоги після смерті ОСОБА_2 та отримання пенсії по втраті годувальника.
ОСОБА_1 просила суд встановити факт перебування її на утриманні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 під час виконання бойового завдання.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду
Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 серпня 2024 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 04 грудня 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в судовому засіданні були допитані свідки: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які пояснили, що неодноразово бачили як брат позивача привозив їй продукти харчування. Також встановлено, що ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своїми дітьми. Зі слів позивача, вона після смерті батька отримує пенсію по втраті годувальника, проте доказів не надано.
Суд не бере до уваги надані ОСОБА_1 квитанції від 03 березня 2022 року на суму 19 000, 00 грн, 19 жовтня 2021 року на суму 305,51 грн, 22 липня 2021 року на суму 502,51 грн, оскільки вказана кількість квитанцій не підтверджує факт, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні у свого брата ОСОБА_2 , переведення вказаних сум могли мати інший характер.
Позивач не надала суду докази, відомості про доходи її брата до того часу, як він був призваний на військову службу під час мобілізації 08 липня 2022 року і став отримувати матеріальне забезпечення, тому не можливо встановити, чи міг він взагалі надавати таку допомогу.
Одні тільки свідчення свідків про те, що вони бачили, що ОСОБА_2 , коли приїздив в село, то привозив продукти харчування своїй сестрі, не можуть бути беззаперечно визнані судом як те, що остання перебувала на його утриманні.
Заявник в підтвердження своїх вимог належних доказів не надала і судом їх не здобуто. Отже, суд не вбачає підстав для задоволення заяви.
Сервисы для юристов