Постанова
Іменем України
1 квітня 2026 року
м. Київ
Справа № 204/10047/22
Провадження № 61-3319св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - головуючого судді Крата В. І., судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув у порядку письмового провадження справу,
учасниками якої є:
позивачка - ОСОБА_1 (далі - позивачка), інтереси якої представляє адвокат Лимарева Неля Анатоліївна (далі - адвокат позивачки),
відповідач - Східний офіс Держаудитслужби (далі - відповідач),
треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору - Апарат Верховної Ради України, Державна аудиторська служба України, Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради,
про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою відповідача на рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 28 серпня 2023 року, яке ухвалила суддя Чудопалова С. В., і постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 січня 2024 року, яку ухвалила колегія суддів у складі Халаджи О. В., Канурної О. Д., Космачевської Т. В.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
(1) Вступ
1. Позивачка звернулася з позовом до балансоутримувача державного майна про визнання бездіяльності незаконною, зобов`язання ініціювати безоплатне передання квартири у комунальну власність і про відшкодування моральної шкоди. Обґрунтувала тим, що відповідач перешкоджає приватизації квартири, яка перебуває на його балансі, та не погоджує передання цього майна міській територіальній громаді у комунальну власність.
2. Суди першої й апеляційної інстанцій вважали обґрунтованими вимоги про визнання незаконною бездіяльності відповідача та зобов`язання його ініціювати безоплатне передання квартири у комунальну власність. Зазначили, що відповідач протиправно не ініціював таке передання, з огляду на що позивачка не могла реалізувати право на приватизацію цього майна.
3. Відповідач оскаржив судові рішення. Наголосив, що не є уповноваженим органом для розпорядження майном держави, а квартира після зняття з неї статусу службової вже не перебуває на його балансі.
4. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду мав відповісти на такі питання: (1) чи може бути способом захисту вимога визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо ініціювання безоплатного передання майна у комунальну власність? (2) який спосіб захисту права на приватизацію об`єкта державного житлового фонду є ефективним, якщо позивач з незалежних від нього причин не може розпочати процедуру приватизації? Вирішив, що не може бути способом захисту вимога про визнання незаконною бездіяльності щодо ініціювання безоплатного передання майна у комунальну власність. А ефективним способом захисту прав позивачки є позов про визнання права на приватизацію. Належними відповідачами за цією вимогою повинні бути не лише балансоутримувач або власник квартири, а всі суб`єкти (власник, балансоутримувач, управитель, орган (органи) місцевого самоврядування), які з огляду на правовий режим майна матимуть відповідні обов`язки у випадку задоволення позову.
(2) Зміст позовної заяви
5. У листопаді 2022 року позивачка звернулася до суду з позовом, у якому просила: (1) визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо ініціювання безоплатного передання у комунальну власність Дніпровської міської територіальної громади об`єкта державного майна, а саме квартири АДРЕСА_1 (далі - квартира); (2) зобов`язати відповідача ініціювати безоплатне передання квартири у комунальну власність цієї громади; (3) стягнути з відповідача на користь позивачки 20 000,00 грн відшкодування моральної шкоди.Мотивувала вимоги так:
5.1. Із 1994 року до 2011 року включно позивачка проходила службу у Контрольно-ревізійному управлінні в Дніпропетровській області.
5.2. У 2007 році отримала однокімнатну службову квартиру, у якій з 10 квітня того року проживає з донькою.
5.3. 17 червня 2017 року на підставі рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 11 квітня 2017 року № 216 позивачка отримала ордер на право зайняття житлового приміщення.
5.4. З огляду на дозвіл Державної фінансової інспекції України (яка з 2011 року була правонаступником Контрольно-ревізійного управління) у листі від 5 січня 2015 року № 25-18/4-2015 на виключення жилих приміщень зі складу службових та за клопотанням Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області від 8 листопада 2016 року Дніпропетровська міська рада прийняла рішення від 11 квітня 2017 року № 216 про виключення квартири з числа службових приміщень.
5.5. Позивачка має юридичні підстави для приватизації та використання квартири, яка перебуває на балансі відповідача, проте реалізувати це право не може. Для його реалізації квартира має бути у комунальній власності, проте досі є власністю держави в особі Верховної Ради України, а балансоутримувачем - відповідач як правонаступник Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області та Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області.
5.6. Вирішення проблеми належить до компетенції керівництва відповідача, яке надало житло та дозвіл на виключення квартири з числа службових приміщень. Відповідач у межах наданих йому повноважень може ініціювати передання квартири Дніпровській міській територіальній громаді шляхом погодження її передання у комунальну власність.
(3) Зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду
6. 28 серпня 2023 року Красногвардійський районний суд міста Дніпропетровська ухвалив рішення, згідно з яким позов задовольнив частково: визнав незаконною бездіяльність відповідача щодо відсутності дій із ініціювання безоплатного передання квартири у комунальну власність Дніпровської міської територіальної громади; зобов`язав відповідача ініціювати безоплатне передання квартири у комунальну власність цієї громади; у задоволенні інших вимог відмовив; стягнув із відповідача на користь позивачки 992,40 грн судових витрат. Мотивував рішення так:
6.1. Протиправною є бездіяльність відповідача - відсутність його дій з ініціювання безоплатного передання квартири у комунальну власність Дніпровської міської територіальної громади. Відповідач не довів належними та допустимими доказами, що він не є уповноваженим органом, за ініціативи якого це майно можна передати у комунальну власність.
Сервисы для юристов