Постанова ВП ВС від 31.01.2019 року

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2019 року

м. Київ

Провадження № 11-988сап18

ВеликаПалата Верховного Суду у складі:

головуючого Князєва В. С.,

судді-доповідача ЗолотніковаО.С.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мамонової І. В.,

представника Вищої ради правосуддя - СклярукЮ.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_4 на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 31 липня 2018 року № 2472/0/15-18, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 17 березня 2017 року № 528/1дп/15-17, і

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою на рішення ВРП від 31 липня 2018 року № 2472/0/15-18 «Про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 березня 2017 року № 528/1дп/15-17 про притягнення судді Соснівського районного суду міста Черкаси ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності».

На обґрунтування скарги ОСОБА_4 вказав на те, що після скасування постановою ВеликоїПалати Верховного Суду від 21 червня 2018 року (провадження № 11-12сап18) рішення ВРП від 06 червня 2017 року № 1412/0/15-17 відповідач повторно розглянув його скаргу на рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 17 березня 2017 року № 528/1дп/15-17 та ухвалив оскаржуване рішення з порушенням вимог пунктів 3, 4 частини першої статті 52 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII). Крім цього, оскаржуване рішення ВРП прийняте відповідачем без урахування практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерела права, рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи, Монреальської універсальної декларації про незалежність правосуддя, без з'ясування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Зокрема, у скарзі зазначається про те, що ВРП повідомила ОСОБА_4 про засідання, призначене на 31 липня 2018 року, з порушенням десятиденного строку, визначеного статтею 50 Закону № 1798-VIII, оскільки інформацію про дату засідання він отримав лише 24 липня 2018 року. Під час засідання ВРП доповідач (член ВРП ОСОБА_6) проявив упередженість, яка виявилась у тому, що 31 липня 2018 року на 2 годині 51 хвилині 4 секунді засідання ВРП він повідомив про те, що оскільки вперше розглянута 06 червня 2017 року скарга ОСОБА_4 не містила доводів, які викладені в заяві скаржника від 16 липня 2018 року (надійшла до ВРП 24 липня 2018 року), то така заява не повинна розглядатися на засіданні ВРП. До того ж доповідач мав би заявити самовідвід відповідно до положень статті 33 Закону № 1798-VIII, оскільки він був головуючим у засіданні ВРП як заступник Голови цього органу і підписував рішення ВРП від 06 червня 2017 року № 1412/0/15-17, яке було скасоване постановою Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2018 року у зв'язку із участю в цьому засіданні члена ВРП ОСОБА_7, який входив до складу Першої Дисциплінарної палати ВРП під час прийняття нею рішення від 17 березня 2017 року № 528/1дп/15-17. На думку скаржника, в оскаржуваному рішенні не наведено посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності та мотиви, з яких ВРП дійшла висновку про наявність у діях судді істотного дисциплінарного проступку. ВРП порушила норми Конституції України та законодавство України щодо застосування до скаржника дисциплінарного стягнення за вчинення істотного дисциплінарного проступку, оскільки така підстава дисциплінарної відповідальності з'явилася лише з прийняттям Закону України від 02 червня 2016 року № 1401-VІІІ «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (далі - Закон № 1401-VІІІ), а можливість звільнення судді за порушення присяги цим Законом було виключено. У скарзі також зазначається про порушення ВРП строків розгляду дисциплінарного провадження та притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

У заяві, яка надійшла до ВеликоїПалати Верховного Суду 03 жовтня 2018 року, ОСОБА_4 доповнив свою скаргу доводами про те, що ВРП не виконала вимог частини третьої статті 52 Закону № 1798-VIII і постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2018 року щодо повторного розгляду саме дисциплінарної справи, а не скарги, та повторно розглянула 31 липня 2018 року його скаргу на рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 17 березня 2017 року № 528/1дп/15-17, не взявши до уваги його додаткових аргументів.

Вказані вище доводи скаржника є, на його думку, підставою для скасування оскаржуваного рішення ВРП.

23 жовтня 2018 року ВРП до ВеликоїПалати Верховного Суду подала відзив на скаргу, в якому зазначила, що оскаржуване рішення прийнято повноважним складом ВРП та підписано всіма її членами, які брали участь у його ухваленні, при цьому суддя був належним чином повідомлений про засідання ВРП. Рішення містить посилання на підстави та мотиви, з яких суддю ОСОБА_4 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. На підставі викладеного ВРП просить відмовити ОСОБА_4 у задоволенні його скарги.

Скаржник у судове засідання не з'явився, хоч був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

За правилами частини четвертої статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неприбуття учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представник ВРП заперечив проти задоволення скарги ОСОБА_4 з мотивів, наведених у відзиві.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ представника ВРП, перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі та відзиві на неї доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення цієї скарги.

Матеріалами справи установлено, що Указом Президента України від 25 червня 1997 року № 583/97 «Про призначення суддів» ОСОБА_4 призначено на посаду судді Соснівського районного суду міста Черкаси строком на п'ять років.

Постановою Верховної Ради України від 11 липня 2002 року № 107-IV ОСОБА_4 обрано на посаду судді місцевого Соснівського районного суду міста Черкаси безстроково.

До Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі - ТСК) 03 та 15 грудня 2014 року надійшли заяви координатора координаційної ради Коаліції молодіжних громадських організацій Черкаської області «Молода Черкащина» ОСОБА_8 від 25 листопада 2014 року, заступника прокурора Черкаської області Семенова В. В. від 12 грудня 2014 року про проведення спеціальної перевірки стосовно судді Соснівського районного суду міста Черкаси ОСОБА_4 відповідно до Закону України від 08 квітня 2014 року № 1188-VII «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» (далі - Закон № 1188-VII) у зв'язку з постановленням ним ухвал про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 25 січня 2014 року у справах № 712/820/14-к, 712/821/14-к, 712/822/14-к, 712/829/14-к, 712/830/14-к, 712/831/14-к, 712/835/14-к, 712/836/14-к.

У зв'язку із закінченням повноважень ТСК листом секретаря від 29 лютого 2016 року № 2820/0/9-16 заяви про проведення перевірки стосовно судді ОСОБА_4 та пов'язані з їх розглядом документи надіслано для розгляду за загальною процедурою до Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ).

ВРЮ ухвалою від 04 серпня 2016 року № 1941/0/15-16 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді ОСОБА_4