Постанова ВП ВС від 22.05.2018 року у справі №п/9901/101/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2018 року

м. Київ

Справа № П/9901/101/18

Провадження № 11-217заі18

ВеликаПалата Верховного Суду у складі:

головуючого судді-доповідача Князєва В.С.,

суддів: Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

за участю в. о. секретаря судового засідання - помічника судді Траута А. В.,

учасники справи:

представник позивача - ОСОБА_3,

представник відповідача - МишковецьО.В.,

представник третьої особи - МажарЛ.С.,

розглянула в судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Президента України, третя особа - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, про визнання протиправними та скасування Указів Президента України, поновлення на посаді

за апеляційною скаргою Мишковець Оксани Валеріївни як представника Президента України на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 січня 2018 року (судді Стрелець Т. Г., Білоус О. В., Бевзенко В. М., Шарапа В. М., Смокович М. І.),

УСТАНОВИЛА:

У травні 2014 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом, у якому просила: визнати протиправними та скасувати укази Президента України від 17 травня 2014 року № 478/2014 «Про звільнення Голови та членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації» та від 17 травня 2014 року № 479/2014 «Про призначення Голови та членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації»; поновити її на посаді члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (далі - Комісія) із 17 травня 2014 року.

На обґрунтування своїх вимог позивач послався на відсутність передбачених статтею 20 Закону України від 18 листопада 2003 року № 1280-IV «Про телекомунікації»

підстав для його звільнення з цієї посади та визначених Законом України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» підстав для припинення його державної служби. При цьому позивач акцентував увагу на тому, що в оскаржуваному акті не вказано підстав для його звільнення.

Суди розглядали справу неодноразово.

Вищий адміністративний суд України постановою від 14 квітня 2016 року позов задовольнив частково, однак Верховний Суд України постановою

від 25 жовтня 2016 року це рішення в частині задоволення позову скасував, а справу передав на новий судовий розгляд.