Постанова ВП ВС від 20.02.2020 року

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 11-949сап19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого Князєва В. С.,

судді-доповідача Гриціва М. І.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Британчука В. В., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

за участю секретаря судового засідання Біляр Л. В.,

скаржника ОСОБА_1 ,

представника Вищої ради правосуддя Склярук Ю. В.,

розглянула у судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 11 червня 2019 року № 1618/0/15-19, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Другої Дисциплінарної палати від 04 березня 2019 року № 650/2дп/15-19, і

ВСТАНОВИЛА:

1. 09 вересня 2019 року ОСОБА_1 оскаржив до Великої Палати Верховного Суду рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, Рада) від 11 червня 2019 року № 1618/0/15-19 «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 04 березня 2019 року № 650/2дп/15-19 «Про притягнення судді Старобільського районного суду Луганської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» (далі - Спірне рішення).

Цим Рішенням ВРП погодилася з висновками її Другої Дисциплінарної палати про те, що поведінка судді Старобільського районного суду Луганської області ОСОБА_1 свідчить про наявність у його діях складу дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VІІІ) (безпідставне затягування та невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом), які суддя допустив унаслідок грубої недбалості.

2. Суддя ОСОБА_1 вважає рішення ВРП та її Другої Дисциплінарної палати протиправними, необґрунтованими і такими, що не містять посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотивів, якими відповідач обґрунтував викладені в оскаржуваному рішенні висновки.

Просить скасувати Спірне рішення.

Прохання мотивує доводами, аналогічними тим, що висловлені в скарзі до ВРП, за наслідками розгляду якої прийняте Спірне рішення.

Зокрема, на думку скаржника, Друга Дисциплінарна палата ВРП під час розгляду справи не надала значення низці важливих обставин, що мають суттєве значення для правової оцінки дій позивача, які йому поставлені за провину. Друга Дисциплінарна палата ВРП проігнорувала положення норм Митного кодексу України (далі - МК України), Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), частини першої статті 107 Закону № 1402-VІІІ, пункту 12.34 Регламенту ВРП, затвердженого рішенням Ради від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (далі - Регламент), протоколу від 19 вересня 2017 року № 67/70200/17 про порушення митних правил та доданих матеріалів, належним чином не мотивувала своє рішення та дійшла помилкового висновку про наявність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Наголошує, що рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП обмежується тільки цитуванням положень статей МК України без їх аналізу і застосовності в конкретних митних правовідносинах, без урахування особливостей складеного протоколу та доданих до нього матеріалів, а також специфіки судового розгляду справ про порушення митних правил, коли суддя не вправі встановлювати нові обставини, а тільки перевіряє наявні матеріали.

Стверджує, що протягом усього часу розгляду справи № 431/5137/17 постійно надавались та надходили додаткові матеріали. Відкладення розгляду справи жодного разу не відбулося без поважних причин або без заяв сторін. Правопорушник та його захисник неодноразово зверталися із заявами про ознайомлення з матеріалами справи, оскільки до суду постійно надходили документи, що мали значення для її розгляду.

Просить звернути увагу на те, що МК України та КУпАП не передбачають можливості розгляду справи за відсутності правопорушника, оскільки розгляд справи без його участі може бути розцінений як такий, що порушує права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суддя зазначає також, що постанова про закриття справи була винесена відповідно до пункту 3 статті 284 КУпАП, тому що адміністративне стягнення за порушення митних правил згідно зі статтею 522 МК України може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня вчинення адміністративного правопорушення. На думку судді, він використав усі необхідні заходи для розгляду справи протягом розумного строку.

3. На підтвердження слушності доводів скарги і спростування висновків Спірного рішення суддя ОСОБА_1 посилається на узагальнений науково-консультативний висновок від 30 червня 2017 року Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України, згідно з яким при закритті справи за статтею 38 КУпАП вина особи не встановлюється. Стверджує, що стаття 284 цього Кодексу також не передбачає встановлення наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення.

Вважає, що підставами для скасування рішення дисциплінарного органу є подання дисциплінарної скарги посадовою особою митного органу, яку без підтвердження її повноважень не можна визнати повноважною особою на подання скарги.

Переконує, що Друга Дисциплінарна палата Ради порушила принцип верховенства права, оскільки притягнула його до дисциплінарної відповідальності з порушенням строків, встановлених пунктом 12.34 Регламенту.

Дисциплінарний орган не врахував його позитивної характеристики, не надав об`єктивної оцінки його навантаженню та кількості розглянутих справ.

Узагальнює, що суддя не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за відсутності в його діях грубої недбалості, оскільки упродовж усього провадження у справі про порушення митних правил № 431/5137/17 не було виявлено випадків відкладення розгляду справи з вини суду. Усі випадки відкладення розгляду у цій справі ініціювалися учасниками судового процесу.

Виокремлює, що дисциплінарний орган не має повноважень перевіряти законність судового рішення, а лише дії судді під час ухвалення такого рішення в частині наявності порушень, які є підставою для застосування дисциплінарної відповідальності.