П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 810/593/16
Провадження № 11-756апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт»(далі - уповноважена особа Фонду, Фонд, ПАТ «КБ «Стандарт», Банк відповідно) Грицака Ігоря Юліановича та Ірклієнка Юрія Петровича, третя особа - Фонд, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою уповноваженої особи Фонду на постанову Київськогоокружногоадміністративного судувід 18 квітня 2016 року (суддя Лиска І. Г.) та ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року(судді Пилипенко О. Є., Глущенко Я. Б., Шелест С. Б.),
УСТАНОВИЛА:
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду Грицака І. Ю. щодо невключення позивача до переліку вкладників Банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду;
- зобов`язати уповноважену особу Фонду Ірклієнка Ю. П. включити позивача до переліку вкладників Банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду;
- зобов`язати уповноважену особу Фонду Ірклієнка Ю. П. подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Банку за рахунок Фонду.
Київський окружний адміністративний суд постановою від 18 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року, позов задовольнив.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем необґрунтовано обмежено право ОСОБА_1 на отримання коштів за вкладом за рахунок Фонду, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів та не доведено, що умови укладеного позивачем правочину передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами Банку. Крім того, доводи відповідача про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) не знайшли підтвердження під час вирішення справи.
У касаційній скарзі уповноважена особа Фонду просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нову постанову, якою відмовити в позові.
Указує на правомірність своїх дій щодо невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «КБ «Стандарт», оскільки вважає, що переказ коштів на рахунок позивачки, відкритий у цьому банку, з рахунку іншого вкладника Банку ОСОБА_1 є нікчемним у розумінні пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 4452-VI), адже Банк надав позивачці перевагу перед іншими своїми кредиторами.
Крім того, уповноважена особа Фонду вважає, що спір у цій справі не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки предметом спору є виконання фізичною особою та банком договірних зобов`язань, відтак спір має бути розглянутий за правилами цивільного судочинства.
Відзивів на касаційну скаргу до суду не надійшло.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 23 липня 2019 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки уповноважена особа Фонду оскаржує рішення судів з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як установили суди попередніх інстанцій, 6 лютого 2015 року між ПАТ «КБ «Стандарт» (Банк) та ОСОБА_1 (у подальшому прізвище змінено на ОСОБА_1 ) укладено договір банківського вкладу (депозиту) № 76946, відповідно до умов якого Банк прийняв на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти.
На підтвердження факту внесення грошових коштів на депозитний рахунок до Банку позивачем надано належним чином оформлене платіжне доручення від 6 лютого 2015 року № 3625 на суму 200 тис. грн, яке свідчить про те, що грошові кошти відповідно до укладеного договору внесені позивачем 6 лютого 2015 року.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 19 лютого 2015 року № 116 «Про віднесення ПАТ «КБ «Стандарт» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Стандарт» від 19 лютого 2015 року № 38, згідно з яким запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 18 червня 2015 року № 385 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 19 червня 2015 року № 120 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Стандарт» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Стандарт» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію цього банку провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Грицака І. Ю. строком на 1 рік з 19 червня 2015 року до 18 червня 2016 року.
Сервисы для юристов