П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 9901/386/19
Провадження № 11-69заі20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого Князєва В. С.,
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю секретаря судового засідання Сороки Л. П.,
учасники справи:
представники позивача - Кравець Р. Ю., Мартиненко А. В.,
представник відповідача - Русакова І. Г.,
розглянула в судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року (судді Єзеров А. А., Коваленко Н. В., Кравчук В. М., Стародуб О. П., Чиркін С. М.) у справі № 9901/386/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВРП про визнання протиправним і скасування рішення та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до ВРП про визнання протиправним і скасування рішення відповідача від 27 червня 2019 року № 1743/0/15-19 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Вищого господарського суду України на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України».
2. На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що відповідач не мав належних правових підстав для прийняття рішення стосовно звільнення особи з посади, яку остання не займає, у зв`язку із чим позивача було позбавлено права на поновлення на посаді судді після незаконного звільнення.
3. Позивач також указав, що ВРП надано повноваження розглядати подання Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ) про звільнення судді з посади лише на підставі пункту 14 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII), а тому відповідач не був наділений повноваженнями на прийняття рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади судді на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України, оскільки рішення ВРЮ від 24 грудня 2015 року № 1202/0/15-15 «Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Вищого господарського суду України за порушення присяги» вже виконано.
4. На думку ОСОБА_1 , відповідач здійснив повторне переслідування позивача за одне й те саме діяння з повторним застосуванням санкції, без наведення в оскаржуваному рішенні жодних мотивів ані щодо аргументів сторони з цього приводу, ані щодо спростування таких аргументів. Крім цього, повторне звільнення позивача без поновлення його прав після першого незаконного звільнення є порушенням права на працю та права на приватне життя в розрізі забезпечення формування та розвитку стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру, що є несумісним з приписами пункту 1 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція).
5. ОСОБА_1 також зазначив, що оскаржуване рішення ВРП не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості, оскільки відповідач застосував спрощений підхід до винесення рішення про звільнення судді з посади, не навів у рішенні жодних мотивів та не відобразив усіх обставин, що мали місце під час вирішення питання про звільнення. При цьому посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на інші рішення ВРП не відповідає вказаним вище вимогам, оскільки навіть у тих рішеннях, на які є посилання, немає відповіді на усі аргументи позивача, а спрощений підхід до написання рішення у питаннях звільнення судді з посади законом не передбачено.
Короткий зміст рішення суду попередньої інстанції
6. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 23 січня 2020 року позов ОСОБА_1 задовольнив: визнав протиправним і скасував рішення ВРП від 27 червня 2019 року № 1743/0/15-19 про звільнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1.
7. Судове рішення мотивовано тим, що:
- з 30 вересня 2016 року ВРП є єдиним конституційним органом державної влади, до повноважень якого належить, зокрема, звільнення суддів з посад з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України;
- скасування постанови Верховної Ради України (далі - ВРУ) про звільнення ОСОБА_1 з посади судді відновило процедуру звільнення вказаного судді на підставі рішення ВРЮ від 24 грудня 2015 року, а тому відповідно до пункту 14 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1798-VIII матеріали щодо звільнення ОСОБА_1 було передано до ВРП для ухвалення рішення про звільнення судді з посади. При цьому ВРП не притягувала позивача до відповідальності повторно (за одне й те ж). Вид відповідальності щодо позивача вже обрала/застосувала ВРЮ своїм рішенням від 24 грудня 2015 року. Відповідач реалізував повноваження, якими до 30 вересня 2016 року був наділений парламент (щодо суддів, обраних безстроково) у процедурі звільнення судді, та які (повноваження) у перехідний період були передані йому (відповідачу);
- оскаржуване рішення ВРП прийнято повноважним складом та підписано всіма її членами, які брали участь у його ухваленні. ОСОБА_1. був належним чином повідомлений про засідання ВРП, на якому було прийнято оскаржуване рішення. На засідання ВРП 27 червня 2019 року з`явився представник ОСОБА_1 - Кравець Р. Ю. та надавав відповідні пояснення. Відтак ВРП було дотримано процедуру розгляду питання про звільнення судді з посади з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України;
- застосовуючи щодо позивача такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з посади судді, відповідач мав також вирішити питання щодо дотримання передбаченого законом строку та мотивувати в цій частині прийняте рішення. При цьому частиною одинадцятою статті 109 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) передбачено, що відлік строку для дисциплінарного стягнення починається з дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження;
- ВРП при прийнятті оскаржуваного рішення щодо судді ОСОБА_1 не врахувала трирічний строк застосування до позивача дисциплінарного стягнення, що є достатньою підставою для задоволення позовних вимог і скасування рішення відповідача від 27 червня 2019 року № 1743/0/15-19 про звільнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1.
Сервисы для юристов