Постанова від 27.03.2024 року у справі №753/12518/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року

м. Київ

справа № 753/12518/22

провадження № 61-13202св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Державне підприємство «Адміністрація морських портів України»,

третя особа - Первинна профспілкова організація працівників Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 29 березня 2023 року в складі судді Мицик Ю. С. і постанову Київського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року в складі колегії суддів: Желепи О. В., Мазурик О. Ф., Немировської О. В. та касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі - ДП «АМПУ»), у якому просив визнати незаконним та скасувати пункт 2 наказу ДП «АМПУ» від 30 серпня 2022 року № 238-к «Про припинення простою та призупинення дії трудового договору з ОСОБА_2 » і поновити дію трудового договору, укладеного між ним ДП «АМПУ»; стягнути з ДП «АМПУ» середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 30 серпня 2022 року по 10 січня 2023 року в розмірі 253 605,45 грн з утриманням із цієї суми встановлених законодавством України податків і зборів; та 150 000,00 грн моральної шкоди.

Позов мотивував тим, щоз 16 липня 2020 року перебуває у трудових відносинах з ДП «АМПУ». З 19 березня 2021 року працює на посаді аналітика консолідованої інформації І категорії відділу досліджень та аналізу служби аналізу та управління ризиками апарату управління ДП «АМПУ».

У зв`язку із введенням воєнного стану на території України наказом відповідача від 28 лютого 2022 року № 84-к в апараті управління ДП «АМПУ» встановлено простій з 01 березня 2022 року.

Наказом ДП «АМПУ» від 30 серпня 2022 року № 238-к припинено з 30 серпня 2022 року простій, встановлений йому наказом ДП «АМПУ» від 28 лютого 2022 року № 84-к, та призупинено з 30 серпня 2022 року дію трудового договору, укладеного з ним, до відновлення можливості виконувати ним роботу, але не пізніше дня після припинення або скасування воєнного стану в Україні (пункт 2).

Вважав наказ в частині призупинення з ним дії трудового договору незаконним, таким, що суперечить вимогам статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», оскільки в обох сторін трудових відносин була та є можливість виконувати обов`язки.

Внаслідок таких дій відповідача порушено його право на працю, тому він має право на отримання належної йому суми заробітної плати за період незаконного призупинення дії трудового договору.

Також внаслідок порушення його прав у сфері трудових відносин, йому спричинено моральну шкоду, розмір якої він оцінив у 150 000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 29 березня 2023 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано пункт 2 наказу ДП «АМПУ» від 30 серпня 2022 року № 238-к «Про припинення простою та призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 ».

Стягнуто з ДП «АМПУ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 253 605,45 грн з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів та 10 000,00 грн моральної шкоди.

У задоволенні решти позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що призупинення дії трудового договору з позивачем здійснено без належної правової підстави. Відповідач не довів неможливість обох сторін виконувати свої обов`язки.

Незаконне призупинення дії трудового договору з позивачем позбавило його роботи й належного йому заробітку, який би він отримав, тому з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за період із 30 серпня 2022 року (день призупинення дії трудового договору) по 10 січня 2023 року (день звільнення позивача). Розрахунок середнього заробітку здійснений судом з урахуванням заробітної плати ОСОБА_1 за січень та лютий 2022 року, оскільки з 01 березня 2022 року позивач перебував у простої.