Постанова ВГСУ від 31.05.2016 року у справі №922/6392/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2016 року Справа № 922/6392/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Грека Б.М.

Палія В.В.

за участю представників:

Позивача: Кошліченка В.С., дов. від 11.01.2016 № б/н;

Відповідача: Лютої В.А., дов. від 11.11.2015 № б/н;

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мікол" на рішення господарського суду Харківської області від 08.02.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.03.2016

у справі № 922/6392/15 господарського суду Харківської області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мікол"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Білдінг Груп"

про стягнення 942 145,66 грн.,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2015 товариство з обмеженою відповідальністю "Мікол" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Білдінг Груп", просило стягнути з відповідача безпідставно набуті кошти у розмірі 902 258,60 грн. та 39 887,06 грн. боргу (а.с. 4-5).

Позовні вимоги в частині стягнення 902 258,60 грн. мотивовано посиланням на приписи ст. 1212 ЦК України, а в частині стягнення 39 887,06 грн. мотивовано неналежним виконанням відповідачем договору підряду від 19.10.2011 № 1-191011.

У відзиві на позов та доповненнях до нього товариство з обмеженою відповідальністю "Індастріал Білдінг Груп" просило відмовити у задоволенні позову у зв'язку, зокрема, зі спливом позовної давності (а.с. 96-99, 121-123).

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.02.2016 (суддя Лавренюк Т.А.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 (головуючий Сіверін В.І., судді Терещенко О.І., Ільїн О.В.) (а.с. 218-226) у задоволенні заявлених вимог відмовлено, саме за позовною давністю (а.с. 181-186).

Не погодившись з прийнятими судовими актами, товариство з обмеженою відповідальністю "Мікол" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило оскаржені судові рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову, посилаючись на порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 257, 264, 530, 849, 1212 ЦК України, ст. ст. 43, 77, 99 ГПК України (а.с. 235-239).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.05.2016 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мікол" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 31.05.2016 (а.с. 234).

У відзиві на касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "Індастріал Білдінг Груп" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про законність та обґрунтованість прийнятих судових рішень і просить залишити їх без змін, а скаргу - без задоволення (а.с. 245-251).

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.10.2011 між товариством з обмеженою відповідальністю "Мікол" (генпідрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Індастріал Білдінг Груп" (підрядник) було укладено договір підряду № 1-191011, відповідно до умов якого підрядник зобов'язався виконати роботи з улаштування благоустрою аеродромно-диспетчерської вишки в аеропорту м. Харкова (об'єкта) згідно з договірною ціною, що узгоджена сторонами та є невід'ємною частиною договору (додаток № 1 та додаток № 1А), а генпідрядник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи у повному обсязі (а.с. 18-21).

Згідно з п. 3.1 договору остаточна договірна ціна узгоджується сторонами після отримання генпідрядником всього обсягу проектно-кошторисної документації та визначається у додатках № 1 та № 1А до договору, але у будь-якому випадку відповідно до актів виконаних робіт з урахуванням фактично виконаних робіт субпідрядником згідно довідок форми КБ-2в та КБ-3. Склад та обсяги робіт визначаються у кошторисній документації. Попередня договірна ціна становить 2 413 521,60 грн. та складається з договірної ціни на благоустрій об'єкту - додаток №1 (1 899 400,80 грн.), договірної ціни на влаштування огорожі об'єкту - додаток № 1А (514 120,80 грн.).