ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2016 року Справа № 916/2495/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В. Рогач Л.І.за участю представників:прокуратуриШекшеєва В.С. - прокурор відділу Генеральної прокуратури України позивачаМатвіюк М.А. - довіреність від 30.12.2015 року Комар А.Ю. - довіренісьб від 25.12.2015 рокувідповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)третіх осібне з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства оборони Українина постановувід 03.02.2016 р. Одеського апеляційного господарського судуу справі№ 916/2495/15 господарського суду Одеської областіза позовомЗаступника військового прокурора Білгород - Дністровського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "БТК Агро" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача - Білгород - Дністровська квартирно - експлуатаційна частина району; - Військова частини А2613 провитребування земельної ділянки
В С Т А Н О В И В :
У червні 2015 року Військовий прокурор Одеського гарнізону звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства оборони України із позовом до ТОВ "БТК Агро" про витребування з незаконного володіння ТОВ "БТК Агро" земельної ділянки із земель військового містечка № 121 (земельна ділянка №1) площею 330 га, нормативно-грошовою вартістю 6 189 773,70 грн., яка розташована за адресою: Одеська область, Болградський район, військове містечко № 121 на підставі статей 11, 210, 216, 235, 386, 387, 626, 640, 792 Цивільного кодексу України, статей 18, 77, 78, 92, 95, 116 Земельного кодексу України та статей 9, 14 Закону України "Про Збройні Сили України".
Ухвалою суду від 16.07.2015 року було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Білгород - Дністровську квартирно-експлуатаційну частину району і Військову частину А2613.
У письмових поясненнях на позовну заяву Міністерство оборони України просило задовольнити позовні вимоги посилаючись на те, що Військова частина А2613 за якою закріплені фонди військового містечка № 121, позбавлена правомочності розпоряджатися земельною ділянкою полігону для проведення занять з бойової підготовки військовослужбовців, оскільки вказана ділянка належить на праві постійного користування Білгород - Дністровській квартирно-експлуатаційній частині району. Крім того, зазначало, що рішення про зміну цільового призначення спірної земельної ділянки уповноваженим органом не приймалося, згода Міністром оборони України на її вилучення та передачу в оренду ТОВ "БТК Агро" не надавалася.
Рішенням господарського суду Одеської області від 05.10.2015 р. (судді: Ю.А. Шаратов, Г.І. Гуляк, О.В. Цісельський) позовні вимоги задоволено повністю, витребувано з незаконного володіння ТОВ "БТК Агро" на користь держави в особі Міністерства оборони України земельну ділянку із земель військового містечка №121 (земельна ділянка № 1) площею 330 га, нормативно-грошовою вартістю 6 189 773,70 грн., яка розташована за адресою: Одеська область, Болградський район, військове містечко № 121.
Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов до висновку, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (частина перша статті 387 Цивільного кодексу України).
За апеляційною скаргою ТОВ "БТК Агро" Одеській апеляційний господарський суд (судді: С.В. Таран, В.В. Бєляновський, Л.В. Поліщук) переглянувши рішення господарського суду Одеської області від 05.10.2015 р. в апеляційному порядку, постановою від 03.02.2016 року, вказане рішення скасував та прийняв нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовив.
Мотивуючи постанову суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в даному випадку земельна ділянка площею 330 га, розташована за адресою: Одеська область, Болградський район, військове містечко №121, не вибувала із володіння держави, що виключає можливість задоволення позовних вимог про її витребування з чужого незаконного володіння.
Міністерство оборони України подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 року та залишити в силі рішення господарського суду Одеської області від 05.10.2015 року, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 1,2 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", статей 3, 14 Закону України "Про Збройні Сили України", статті 10 Закону України "Про оборону України", статті 387 Цивільного кодексу України.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представника позивача та прокурора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої та апеляційної інстанції 04.08.2014 між Військовою частиною А2613 і ТОВ "БТК Агро" було підписано договір про спільний обробіток земельної ділянки № 168/10/11.
Згідно із пунктом 1.1 вказаного договору від 04.08.2014 з метою відпрацювання моделі співпраці з підприємствами та залучення додаткових джерел фінансування життєдіяльності військової частини А2613, сторони за цим договором, зобов'язуються шляхом об'єднання своїх зусиль та майна, що належить сторонам на відповідних правових засадах в межах діючого законодавства та у відповідності до статутів, спільно діяти для досягнення спільних господарських цілей без створення юридичної особи, як то: вирощування, переробка та реалізація насіння всіх категорій (елітного та репродукційного); вирощування та реалізація товарної сільськогосподарської продукції; підвищення ефективності використання майна; впровадження сучасних технологій вирощування; зменшення сукупних та індивідуальних витрат матеріально-технічних та інших ресурсів для максимального прибутку.
У пункті 1.2 договору від 04.08.2014 року сторони передбачили, що спільний обробіток земельної ділянки буде розподілятися наступним чином: ТОВ "БТК Агро" бере на себе зобов'язання власними силами та коштами провести необхідний комплекс заходів по забезпеченню повного сільськогосподарського циклу вирощування продукції яка обумовлена договором. А військова частина А2613 бере на себе зобов'язання надати для спільного обробітку земельну ділянку Відповідачу площею 330 га, з земель, що знаходяться у неї в користуванні згідно акта прийому-передачі будівлі, споруд та території військового містечка № 121 від 28.10.2010 та державного акта серії Б № 031745 від 12.02.1985.
У пункті 4.1 договору від 04.08.2014 року його сторони обумовили, що відповідач не може відчужувати права користування земельною ділянкою, яка надана йому за цим договором без письмової згоди іншої сторони.
Пунктом 6.1 договору від 04.08.2014 року передбачено, що внеском військової частини А2613 є вартість права користування земельною ділянкою загальної площею 330 га, згідно Акта обміру земельної ділянки який є невід'ємною частиною договору, яка взята з листа Відділу Дерземагентства у Болградському районі Одеської області Головного управління Держземагентства у Одеській області № 7-7-06/4602 від 22.11.2013, відповідно викопіюванню середня вартість 1 у.к. га по Одеській області складає 5 940,00 грн. з урахуванням коефіцієнту індексації 3,2 та 1,756 станом на 2013 рік.
У пункті 8.6 договору від 04.08.2014 року передбачено, що відповідач перераховує військовій частині А2613 у строк до 20 числа кожного місяця 2014-2015 років грошові кошти у сумі 15 000,00 грн., але в загальній сумі за один сільськогосподарський рік на суму не менше 188 179,00 грн., які складаються з розрахунку 3% від середньої вартості за 1 у.к. га землі (5940 грн. х 3,2 = 19008 х 3% = 570,24 грн. за 1 у.к. га х 330 га = 188178 грн.) та в подальшому з урахуванням щорічної індексації, як достроково розподілений прибуток від спільного обробітку землі у наступному сільськогосподарському році. В такому разі Відповідач самостійно на свій розсуд з урахуванням вимог іншої сторони, розпоряджується своєю частиною, отриманою від результату спільного обробітку.
Додатковою угодою від 07.05.2015 № 168/10/7 пункт 8.6 Договору від 04.08.2014 викладено у новій редакції, згідно із якою сторони погодилися, що Відповідач перераховує військовій частині А2613 у строк до 20 числа кожного місяця 2015 року грошові кошти у сумі 18 019,00 грн., але в загальній сумі за один сільськогосподарський рік на суму не менше 221 479,00 грн., які складаються з розрахунку 3% від середньої вартості за 1 у.к. га землі (в тому числі за період з 04.08.14 31.12.14 19 008 грн. х 3% х 330 га /365 х 150 діб = 77 334,00 грн. та за період з 01.01.2015 30.08.2015 19 008 грн. х 1,149 (індекс інфляції станом на 01.01.2015) х 3% х 330 га / 12 міс. Х 8 міс. = 144145,00 грн., що разом становить 221 479,00 грн.) та в подальшому з урахуванням щорічної індексації, як достроково розподілений прибуток від спільного обробітку землі у наступному сільськогосподарському році. В такому разі Відповідач самостійно на свій розсуд з урахуванням вимог іншої сторони, розпоряджується своєю частиною, отриманою від результату спільного обробітку.
Як вбачається з матеріалів справи предметом спору у даній справі є вимоги Військового прокурора Одеського гарнізону про витребування з незаконного володіння ТОВ "БТК Агро" земельної ділянки із земель військового містечка № 121 (земельна ділянка №1) площею 330 га, нормативно-грошовою вартістю 6 189 773,70 грн., яка розташована за адресою: Одеська область, Болградський район, військове містечко № 121 на підставі статей 386, 387 Цивільного кодексу України, статей 77, 78 Земельного кодексу України та статей 9, 14 Закону України "Про Збройні Сили України".
Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно зі статтею 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами -землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Відповідно до пункту третього частини 5 статті 20 Земельного кодексу України земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Закону України "Про використання земель оборони".
За приписами частин першої, другої та четвертої статті 77 Земельного кодексу України, які кореспондуються з приписами статті 1 Закону України "Про використання земель оборони", землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.
За частиною 1 статті 115 Земельного кодексу України зони особливого режиму використання земель створюються навколо військових об'єктів Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України для забезпечення функціонування цих об'єктів, збереження озброєння, військової техніки та іншого військового майна, охорони державного кордону України, а також захисту населення, господарських об'єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об'єктах.
За змістом статті 2 Закону України "Про використання земель оборони" військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України. Частиною першою статті 4 Закону України "Про використання земель оборони" встановлено, що військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування.
Сервисы для юристов