ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2015 року Справа № 912/3439/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого, Алєєвої І.В., Рогач Л.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скаргиКомунального підприємства "Власівські мережі" Власівської селищної ради та Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.02.2015у справі№ 912/3439/14 Господарського суду Кіровоградської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доКомунального підприємства "Власівські мережі" Власівської селищної радипро стягнення 38693,43 грн.за участю представників: позивачаКость О.Г., дов. від 18.04.2014відповідачаМатвієць В.В., директор, Глинченко О.М., дов. від 02.01.2015
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Власівські мережі" Власівської селищної ради 38693,43 грн., в тому числі інфляційних втрат - 102,32 грн., 3% річних - 6 573,43 грн. та пені - 32 017,68 грн. у зв'язку з порушенням відповідачем своїх договірних зобов'язань що своєчасного розрахунку за поставлений природний газ згідно договору купівлі-продажу № 13/3369-БО-18 від 31.01.2013.
Відповідач у відзиві на позов просив відмовити в його задоволенні, оскільки позивач не звертався до відповідача з метою досудового врегулювання спору; оплата спожитого природного газу була неможлива через неузгодження обсягу фактично спожитого газу ПАТ "НАК "Нафтогаз України", що спричинило несвоєчасне підписання позивачем актів приймання-передачі газу за січень-квітень 2013 та спільних протокольних рішень про проведення взаєморозрахунків та позбавило можливості відповідача розрахуватися за газ субвенціями з державного бюджету; не прийнято належне виконання в розмірі 59156 грн.
23.12.2014 відповідач подав заяву про застосування позовної давності, вказавши на невідповідність вимогам закону пункту 9.3. договору купівлі-продажу № 13/3369-БО-18 від 31.01.2013 щодо збільшення строку позовної давності та клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.
В клопотанні про зменшення розміру штрафних санкцій відповідач вказав, що основне зобов'язання відповідачем виконано; єдиним джерелом розрахунків за спожитий природний газ є кошти споживачів, які розраховуються несвоєчасно; відповідач є комунальним і неприбутковим підприємством та перебуває в скрутному фінансовому становищі; невідповідність розміру пені наслідкам порушення та відсутність збитків у позивача; штучне створення позивачем ситуації, внаслідок якої відповідач не мав можливості розрахуватися за газ грошовими коштами у вигляді субвенцій; сплата штрафних санкцій впливає на можливість в подальшому оплачувати природний газ та постачати теплову енергію споживачам.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 25.12.2014 (суддя Тимошевська В.В.) позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 9525, 34 грн. пені, 6515, 47 грн. 3% річних та 1806, 85 грн. судового збору; у задоволенні позову в іншій частині відмовлено; у задоволенні заяви про застосування позовної давності відмовлено; клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій задоволено в частині зменшення розміру пені до 30% від суми стягнення.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 (судді: Коваль Л.А. - головуючий, Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.) рішення місцевого суду залишено без змін з мотивів його законності та обґрунтованості.
Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, Комунальне підприємство "Власівські мережі" Власівської селищної ради та Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подали до Вищого господарського суду України касаційні скарги.
Комунальне підприємство "Власівські мережі" Власівської селищної ради в касаційній скарзі просить скасувати постанову апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильну оцінку судами наданих доказів, невідповідність висновків судів встановленим юридичним фактам та обставинам справи, порушення судами норм матеріального права, а саме, статті 616 Цивільного кодексу України, статті 219 Господарського кодексу України, пункту 1.5 Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, оскільки акти приймання-передачі газу позивач не підписував, відповіді щодо причин не підписання не надавав, що є свідченням неузгодження сторонами договору обсягів переданого природного газу; окрім цього, акти приймання-передачі природного газу за січень - квітень 2013 року позивач підписав лише 30.09.2013, до вказаної дати позивач розраховував вартість переданого відповідачу природного газу за більшими обсягами його постачання, ніж вказані в актах приймання-передачі; отже станом на 14 лютого, 14 березня, 14 квітня та 14 травня 2013 року між сторонами існували розбіжності щодо обсягів поставки газу у відповідних місяцях до 30.09.2013, тому до цієї дати у відповідача не виникло обов'язку оплатити природний газ, отриманий у січні-квітні 2013 року. Відтак, оскільки позивач не приймав виконання, перешкоджав цьому, відповідач повинен бути звільнений від сплати пені, 3% річних та інфляційних втрат.
В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" просить скасувати постанову та рішення в даній справі в частині відмови у стягненні пені в сумі 22492,34 грн. та прийняти в цій частині нове рішення про стягнення з відповідача пені у вказаному розмірі, мотивуючи доводами про порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права, а саме, порушено принцип рівності сторін у судовому процесі, не викладено доводи та заперечення позивача щодо клопотання про зменшення пені; всупереч приписам статей 4-2, 43, пункту 3 статті 83, статті 84 Господарського процесуального кодексу України, статей 551, 549 Цивільного кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України суди неповно встановили обставини справи, не врахували інтереси позивача, не проаналізували розмір збитків кредитора як підставу для застосування статті 233 Господарського кодексу України. Окрім цього, скаржником зазначено, що відповідачем не надано доказів, які б підтверджували наявність виняткових обставин як підстава в частині зменшення розміру пені, судами не вмотивовано, в чому полягає винятковість таких обставин та не надано правову оцінку доказам, наданим сторонами в обгрунтування своїх позицій щодо наявності збитків.
Сторони не надали відзивів на касаційні скарги.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, застосування судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (Продавець) та КП "Власівські мережі" (Покупець) 31.01.2013 укладено договір купівлі-продажу природного газу № 13/3369-БО-18, за умовами якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього Договору.
Згідно з пунктом 1.2. Договору газ, що продається за цим Договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами.
В розділі 2 Договору сторонами узгоджено помісячний обсяг природного газу, що має бути переданий з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року.
Пунктом 3.3. передбачено, що приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Ціна газу узгоджена сторонами в розділі 5 Договору, за яким загальна вартість Договору на дату його укладення становить разом з ПДВ 1 538 372,88 грн.
Відповідно до пункту 6.1 цього Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до пункту 7.2. Договору, у разі невиконання покупцем (відповідачем) умов пункту 6.1. Договору (умови Договору щодо строку оплати поставленого природного газу) він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Строк дії Договору встановлено з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками і до 31.12.2013 в частині реалізації газу, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 1.1. Договору). Крім того, названим пунктом Договору сторони погодили поширення дії Договору на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.01.2013.
Умови Договору № 13/3369-БО-18 узгоджені між сторонами шляхом підписання останньої сторінки Договору представниками Продавця і Покупця, які скріплено печатками обох сторін Договору.
За змістом статуту ПАТ "НАК "Нафтогаз України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р. N 747 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. N 724), позивач є юридичною особою з предметом діяльності - постачання природного та скрапленого газу та інші види діяльності. Відповідач, є споживачем природного газу, у т.ч. на умовах Договору №13/3369-БО-18, укладеного з позивачем у даній справі.
Як вбачається з матеріалів справи та досліджено судами попередніх інстанцій, на підставі укладеного сторонами договору № 13/3369-БО-18 купівлі-продажу природного газу від 31.01.2013 протягом січня - квітня 2013 року та жовтня - грудня 2013 року позивач передав відповідачу у відповідності з умовами Договору імпортований природний газ за узгодженою умовами Договору ціною на загальну суму (з урахуванням його транспортування) 795 694, 51 грн. для використання його відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями, іншими споживачами.
Сервисы для юристов