Постанова ВГСУ від 31.03.2014 року у справі №910/16987/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2014 року Справа № 910/16987/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справісуддів :Бернацької Ж.О. Кривди Д.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної інноваційної фінансово-кредитної установина постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.02.2014 у справі№ 910/16987/13господарського судуміста Києва за позовомДержавної інноваційної фінансово-кредитної установидоТовариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр "БАМ ПРОЕКТ"пророзірвання договору та стягнення 48 496,74 грн.

за участю представників від: позивача Вавдійчик Б.П. (довір. від 28.03.2014)відповідача не з"явилися, повідомлені належним чином

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.10.2013 у справі № 910/16987/13 позов задоволено, розірвано договір № 37-10, укладений 25.10.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр "БАМ ПРОЕКТ" і Державною інноваційною фінансово-кредитною установою. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр "БАМ ПРОЕКТ" на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи сплачені кошти в сумі 48 496, 74 грн. за укладеним договором № 37-10 від 25.10.2010, судовий збір в розмірі 1 720, 50 грн., сплачений за подання позовної заяви майнового характеру та судовий збір у розмірі 1 147 грн. - за подання позовної заяви немайнового характеру.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2014 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2013 у справі № 910/16987/13. Прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову Державної інноваційної фінансово-кредитної установи - відмовлено. Стягнуто з Державної інноваційної фінансово-кредитної установи на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр "БАМ ПРОЕКТ" 1 433, 75 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись із вказаною постановою, Державна інноваційна фінансово-кредитна установа звернулася з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2014, рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2013 у справі № 910/16987/13 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, на підставі договору № 37-10 від 25.10.2010, укладеного між Державною інноваційною фінансово-кредитною установою (Замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр "БАМ ПРОЕКТ" (Виконавець), Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати комплекс робіт по проекту "Перепланування офісного нежитлового будинку № 65-Б на вул. Б.Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва з влаштуванням офісних приміщень у просторі горища будинку", перелік яких зазначено в додатку № 3 до договору.

Протоколом погодження договірної ціни на проектну документацію по проекту згідно з договором № 37-10 від 25.10.2010, між сторонами досягнуто згоду про розмір договірної ціни, яка складає 48 496, 74 грн.(додаток № 1 до договору).

Кошторисом № 1 (додаток № 2) на проектні роботи передбачено виконання наступних робіт:

1. Пожежна сигналізація, що захищає об'єкт площею до 1 000 кв.м., вартість робіт 5 198, 32 грн. без ПДВ;

2. Оповіщення про пожежу, вартість робіт 4 475, 52 грн. без ПДВ;

3. Електроосвітлення і електрообладнання офісної будівлі з кількістю працівників до 70 чол., вартість робіт 2 695, 11 грн. без ПДВ;

4. Погодження проекту (9л/д), паспорту опорядження та ремонту фасадів (30 л/д), затвердження проекту (5 л/д), дозвіл на виконання ремонтно-будівельних робіт (5л/д), введення об'єкту в експлуатацію (30 л/д), вартість робіт 28 045, 00 грн. без ПДВ, всього з ПДВ 48 496, 74 грн.

Пунктами 2.1, 2.2 договору передбачено, що вартість робіт становить 48 496, 74 грн. з ПДВ, оплата авансового платежу в розмірі 50 % за роботу складає 24 248, 37 грн. з ПДВ.

Відповідно до пункту 2.3 договору у вартість договору не включено додаткову оплату рахунків, що будуть виставлені підприємствами, установами та організаціями, в процесі погодження ними відповідних документів.

Згідно з пунктом 3.1 договору за результатами роботи Виконавець передає Замовнику проектну документацію, що відповідає екологічним, протипожежним та іншим нормам і правилам, що діють на території України, та умовам цього договору.

В пункті 4.1 договору зазначено, що при завершенні робіт Виконавець подає виконану роботу, а Замовник зобов'язаний прийняти роботу і сплатити залишок вартості робіт в розмірі 50% від суми, встановленої в п.2.1 договору, не пізніше чим через 5 днів після підписання акта прийому робіт.

Сторонами узгоджено термін виконання робіт, який становить 75 календарних днів з дати перерахування авансу на р/р Виконавця відповідно до пункту 2.2 договору, та видачі всіх вихідних даних для розробки документації (п.6.1 договору).

Державна інноваційна фінансово-кредитна установа звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр "БАМ ПРОЕКТ" про розірвання договору та стягнення 48 496,74 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідачем не виконано взяті на себе зобов'язання за договором № 37-10, договір просить розірвати та стягнути з Відповідача на його користь 48 496, 74 грн. збитків.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, вказав на їх обґрунтованість.

Рішення суду мотивовано статтями 188 Господарського кодексу України, статтями 525, 526, 615, 629 Цивільного кодексу України. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.