ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2016 року Справа № 903/1330/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіСибіги О.М.,суддівДанилової М.В., Корсака В.А.розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Західінкомбанк", м. Луцькна постановуРівненського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 рокуу справі господарського суду Волинської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Західінкомбанк", м. Луцькдо1. Приватного підприємства "Ірома", м. Луцьк; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецуправління Дорсервіс", м. Луцькза участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаФонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київпровизнання недійсним договору ренти
за участю представників
позивача: Мартиник О.В.,
відповідача-1: Олексюк А.Л.,
відповідача-2: Олексюк А.Л.,
третьої особи: Кустова Т.В.
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Західінкомбанк" (далі за текстом - ПАТ "Західінкомбанк") звернулось до господарського суду Волинської області з позовом (з урахуванням заяви про зміну підстав позову) до приватного підприємства "Ірома" (далі за текстом - ПП "Ірома") та товариства з обмеженою відповідальністю "Спецуправління Дорсервіс" (далі за текстом - ТОВ"Спецуправління Дорсервіс") про визнання недійсним Договору ренти № 929 від 17.12.2015 року, укладеного відповідачами.
Рішенням господарського суду Волинської області від 21.07.2016 року у позові відмовлено.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.08.2016 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 року рішення господарського суду Волинської області від 21.07.2016 року залишено без змін.
Вищезазначені судові акти мотивовано тим, на момент вчинення оспорюваного правочину 17.12.2015 року одержувачу ренти ПП "Ірома" належало право власності на 86/100 часток добудови адміністративного приміщення /А-5/ на підставі Свідоцтва про право власності № 48086223, виданого 20.11.2015 року, право власності якого зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 12151117; відтак, розпорядження майном здійснене його власником, що свідчить про відсутність правових підстав, передбачених ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу, для визнання правочину недійсним.
Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ПАТ "Західінкомбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 21.07.2016 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 року і прийняти нове рішення, яким позові вимоги ПАТ "Західінкомбанк" задовольнити у повному обсязі.
ПП "Ірома" та ТОВ "Спецуправління Дорсервіс" до Вищого господарського суду України подано відзиви на касаційну скаргу, в яких відповідачі проти доводів касаційної скарги заперечують та просять залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.
Також, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб до Вищого господарського суду України подано пояснення щодо обґрунтованості касаційної скарги, в яких Фонд підтримав доводи касаційної скарги та просив скасувати оскаржувані судові акти з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
В судовому засіданні представники позивача та третьої особи просили касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Волинської області від 21.07.2016 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 рок - скасувати і прийняти нове рішення, яким позові вимоги ПАТ "Західінкомбанк" задовольнити у повному обсязі, а представник відповідачів проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.12.2015 року ПП "Ірома" (одержувач ренти) та ТОВ "Спецуправління Дорсервіс" (платник ренти) укладено Договір ренти (далі за текстом - Договір ренти), за умовами п. 1.1 якого одержувач ренти передає у власність платника ренти майно, зазначене у п. 1.2 цього Договору, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренти грошову ренту.
Відповідно до п. 1.2 Договору під виплату ренти передається 18/100 часток добудови адміністративного приміщення /А-5/, що знаходиться на пр. Перемоги, 15 у місті Луцьку Волинської області, а саме: приміщення гаража № 1-1 та приміщення підвалу № 1-2, 3, 4, загальною площею 223, 9 кв. м, з належних одержувачу ренти 86/100 часток добудови адміністративного приміщення.
Право власності на 86/100 часток добудови адміністративного приміщення /А-5/ належить одержувачу ренти на підставі Свідоцтва про право власності № 48086223, виданого 20.11.2013 року реєстраційною службою Луцького міського управління юстиції Волинської області; право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 12151117; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 744708707101; зазначений Договір нотаріально посвідчено та зареєстровано в реєстрі за № 929.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 16.11.2015 року зареєстровано право власності ПП "Ірома" на 86/100 добудови адміністративного приміщення згідно Свідоцтва № 48086223, виданого 20.11.2015 року, видавник: Реєстраційна служба Луцького МУЮ Волинської області. Підстава реєстрації: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 26337348 від 20.11.2015 року, номер запису про право власності: 12151117.
ПАТ "Західінкомбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Західінкомбанк", звернувшись до господарського суду з позовом про визнання недійсним Договору ренти від 17.12.2015 року, свої вимоги обґрунтовувало тим, що добудова адміністративного приміщення /А-5/ по пр. Перемоги, 15 у м. Луцьку в розмірі 86/100 від загальної площі є власністю ПАТ "Західінкомбанк", оскільки 06.02.2012 року зареєстрована за ПАТ "Західінкомбанк" у Реєстрі прав власності на нерухоме майно та 06.10.2015 року зазначений запис перенесено у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. Отже, ПП "Ірома" не будучи власником 86/100 добудови адміністративного приміщення /А-5/ по пр. Перемоги, 15 у м. Луцьку не вправі було розпоряджатися 18/100 цього приміщення та відчужувати його на користь ТОВ "Спецуправління Дорсервіс" по Договору ренти, у зв'язку з чим Договір ренти від 17.12.2015 року зареєстрований за № 929 вчинено ПП "Ірома" з порушенням вимог ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України і, як наслідок, є недійсним.
В подальшому, ПАТ "Західінкомбанк" в заяві про зміну підстав позову зазначало, що Договір ренти вчинений без дотримання вимог ч. 2 ст. 203, ст. ст. 731, 734 Цивільного кодексу України, оскільки відповідач-1 не будучи власником зазначеного адміністративного приміщення не вправі був розпоряджатися цим приміщенням та відчужувати його на користь ТОВ "Спецуправління Дорсервіс" по Договору ренти, що відповідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання його недійсним. Також, позивачем долучено копії Договору купівлі-продажу від 27.10.1999 року та акту прийому-передачі від 27.10.1999 року, на підставі яких у нього виникло право власності на спірне майно та в яких зазначено, що ПАТ "Західінкомбанк" купило приміщення площею 1 095 кв. м. При цьому, позивач вказував на те, що відповідно до ст. 128 Цивільного кодексу УРСР, яка була чинною на момент укладення Договору купівлі-продажу від 27.10.1999 року, право власності виникає з моменту передачі речі і в силу ст. 227 Цивільного кодексу УРСР нотаріальне посвідчення договору в даному випадку не було обов'язковим; отже, з моменту укладення зазначеного договору він є власником 86/100 добудови адміністративного приміщення /А-5/ по пр. Перемоги, 15 у м. Луцьку.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
З огляду на зазначене, позивач вказував на те, що станом на 27.10.1999 року реєстрація права власності на придбане адміністративне приміщення чинним на той час законодавством не передбачалась, а тому правовстановлюючим документом на приміщення добудови адміністративного приміщення у м. Луцьк на пр. Перемоги, 15 є саме Договір купівлі-продажу від 27.10.1999 року.
Сервисы для юристов