Постанова ВГСУ від 30.09.2015 року у справі №911/4117/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року Справа № 911/4117/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Іванової Л.Б. суддівГольцової Л.А. (доповідач), Козир Т.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська"на рішення та постановуГосподарського суду Київської області від 24.11.2014 Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2015у справі№ 911/4117/14Господарського судуКиївської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська"простягнення 15484,40 грнза участю представників:

позивача: Грищенко О.М., дов. від 02.06.2014;

відповідача-1: повідомлений, але не з'явився;

відповідача-2: Свірський Т.В., дов. від 06.03.2014;

Розпорядженням Заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 28.09.2015 № 02-05/720 для розгляду касаційної скарги у справі №911/4117/14, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 30.09.2015, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Іванова Л.Б., судді - Гольцова Л.А., Козир Т.П.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області 24.11.2014 у справі №911/4117/14 (суддя Лопатін А.В.) позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Куксов В.В., судді - Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А.) рішення Господарського суду Київської області 24.11.2014 у справі № 911/4117/14 залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, ТОВ "Агрофірма "Постолівська" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

В касаційній скарзі відповідачем-2 заявлялись клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення у справі, а також про зупинення виконання судового рішення в порядку ст. 1211 ГПК України, які колегією суддів касаційної інстанції задоволені.

Також, разом з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України надійшло клопотання ТОВ "Агрофірма "Постолівська" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої доручити Господарському суду Тернопільської області, яке за результатами розгляду було задоволено.

Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в якому просить прийняті у даній справі судові рішення залишити без змін.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача-1 не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що рішенням Господарського суду Тернопільської області від 11.03.2011 у справі №16/3/5022-43/2011 позов ТОВ "Корпорація "Агросинтез" задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Агрофірма "Постолівська" на користь ТОВ "Корпорація "Агросинтез" 94077,17 грн основного боргу, 6687,48 грн пені за порушення відповідачем терміну оплати платежів, 28223,15 грн штрафу за порушення відповідачем терміну оплати платежів, 4215,25 грн інфляційних втрат, 65397,58 грн процентів за користування чужими грошовими коштами, 1986,40 грн державного мита та 235,10 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повернення сплачених судових витрат.

30.04.2014 між ТОВ "Корпорація "Агросинтез" та ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" укладена угода №30-04/14-5 про заміну кредитора у зобов'язані, відповідно до якої Первісний кредитор (ТОВ "Корпорація "Агросинтез") відступив Новому кредитору (ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс") право вимоги виконання ТОВ "Агрофірма "Постолівська" зобов'язання щодо сплати розміру 3% річних та інфляційних витрат, набутих ТОВ "Корпорація "Агросинтез " на підставі рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.03.2011 у справі №16/3/5022-43/2011, що набрало законної сили.

На виконання умов угоди, ТОВ "Корпорація "Агросинтез" передало позивачу перелік документів, які підтверджують право вимоги виконання відповідачем-2 зазначеного зобов'язання.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, законодавець передбачив право відступлення тільки дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за угодою №30-04/14-5, між ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" (Кредитор) та ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" (Поручитель) укладений договір поруки №07-08-2014-1, за умовами якого Поручитель поручився перед Кредитором за виконання обов'язку ТОВ "Агрофірма "Постолівська" щодо виконання грошового зобов'язання по сплаті розміру 3% річних у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником (ТОВ "Агрофірма "Постолівська") грошового зобов'язання згідно рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.03.2011 у справі №16/3/5022-43/2011, що набрало законної сили.

Предметом позовних вимог, як правильно визначено попередніми судовими інстанціями, є майнова вимога позивача про стягнення з відповідачів 15484,40 грн, з яких: 3% річних в сумі 7079,78 грн та інфляційні втрати в сумі 8404,62 грн з підстав невиконання відповідачем-2 рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.03.2011 у справі №16/3/5022-43/2011, що набрало законної сили. Період, за який заявлено позивачем до стягнення зазначену суму, визначено з 27.05.2011 по 10.09.2014.

Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з положень ст. 514, 543, 554, 625 ЦК України та дійшов висновку, що оскільки заборгованість відповідачів перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідачів 15 484,40 грн. боргу підлягає задоволенню.

Приймаючи рішення справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з обґрунтованості заявлених позовних вимог та наявності підстав для застосування до даних правовідносин положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки заборгованість відповідачів за рішенням Господарського суду Тернопільської області від 11.03.2011 у справі №16/3/5022-43/2011 перед позивачем на час прийняття рішення у даній справі не погашена.