Постанова ВГСУ від 30.09.2014 року у справі №43/436

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 року Справа № 43/436

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Куровського С.В. - головуючого (доповідача), Катеринчук Л.Й., Міщенка П.К.,за участю представників: не з'явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу кредитора ОСОБА_4

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2014

та ухвалу господарського суду міста Києва від 23.01.2014

у справі № 43/436 господарського суду міста Києва

за заявою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі

м. Києва

до Закритого акціонерного товариства Компанії "Укрінсклопром"

про визнання банкрутом,

встановив:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.11.2010 за завою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва порушено провадження у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства Компанії "Укрінсклопром" на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду м. Києва від 21.01.2011 визнано Закритого акціонерного товариства Компанії "Укрінсклопром" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора боржника.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.01.2014 (суддя Пасько М.В.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута. Ліквідовано банкрута - Закрите акціонерне товариство Компанії "Укрінсклопром".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2014 (колегія суддів у складі: Доманська М.Л. - головуючий, Гарник Л.Л., Шипко В.В.) ухвалу господарського суду м. Києва від 23.01.2014 залишено без змін.

В касаційній скарзі кредитор ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 23.01.2014 та постанову суду апеляційної інстанції від 28.05.2014, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 25, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 4, 43 ГПК України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон).

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Згідно з ч. 6 ст. 3-1 Закону при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

В ст. 25 Закону закріплено, що з дня свого призначення ліквідатор виконує повноваження керівника боржника банкрута, аналізує фінансове становище банкрута, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством, вживає заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

За приписами частин 1, 2, 6 статті 30 Закону після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів.

Відтак, обов'язком ліквідатора є належне виконанням ним усіх повноважень в ході ліквідаційної процедури, зокрема, встановлення майна та майнових прав (обтяжень) боржника, його потенційних кредиторів шляхом надіслання запитів до державних реєстрів майнових прав та обтяжень (заборон відчуження), надіслання повідомлень до державних органів, які контролюють сплату загальнообов'язкових податків та зборів, витребування в органах державної виконавчої служби виконавчих проваджень, порушених кредиторами боржника та повідомлення зазначених кредиторів про перебування боржника в ліквідаційній процедурі та права кредиторів подати свої грошові вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.