Постанова ВГСУ від 30.07.2015 року у справі №910/18459/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2015 року Справа № 910/18459/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПолянського А.Г.суддівКравчука Г.А., Мачульського Г.М. (доповідач),розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуFRS Hotel Group (Switzerland) GmbHна постановуКиївського апеляційного господарського судувід19.05.2015у справі№910/18459/14Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Венчурний закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Унібудінвест"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД МЕНЕДЖМЕНТ"простягнення суми

за участю

- позивача:Погружальська К.В. (довіреність від 22.04.2014)- відповідача:Ларькін В.М. (довіреність від 22.03.2015)- представники FRS Hotel Group (Switzerland) GmbH: 1) Бєлостоцький М.Л. (довіреність від 24.09.2014) 2) Проценко О.Є. (довіреність від 24.09.2014),

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом, Публічне акціонерне товариство "Венчурний закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Унібудінвест" (далі - позивач) просило з урахуванням зменшення позовних вимог стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД МЕНЕДЖМЕНТ" (далі - відповідач) 633 464 275,21 грн. основної заборгованості за договором позики №6 від 22.11.2011, 30 795 136,08 грн. заборгованості по нарахованим процентам, 40 836 751,77 грн. пені, 139 362 140,55 грн. штрафу, 23 276 471,13 грн. три відсотка річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку з порушення позичальником (відповідачем) умов договору позики щодо термінів оплати фіксованих платежів, позикодавець (позивач) згідно з умовами договору набув право вимагати дострокового погашення заборгованості за позикою та сплати процентів від позичальника.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.10.2014 (суддя Гумега О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Тищенко А.І., судді Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.), позов задоволено повністю.

У касаційній скарзі та додаткових поясненнях до скарги FRS Hotel Group (Switzerland) GmbH - особа, що не залучена до участі у справі, просить скасувати вказані вище судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

У відзиві позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, вказуючи, що між особо, що звернулась із касаційною скаргою, та сторонами у справі відсутній правовий зв'язок.

У відзиві відповідач також посилається на відсутність правового зв'язку між особо, що звернулась із касаційною скаргою, та сторонами у справі, та вважає за необхідне припинити провадження.

За письмовим клопотанням особи, що не була залучена до участі у справі, та яка оскаржила судові рішення, з метою повного з'ясування дійсних прав і обов'язків учасників касаційного провадження до матеріалів касаційного провадження залучено копію ухвали Господарського суду міста Києва від 13.07.2015 про призначення справи до розгляду, завірену представником особи, що звернулась із касаційною скаргою, Проценко О.Є.

Представником позивача Погружальською К.В. подано письмове клопотання про припинення касаційного провадження у справі, за результатами обговорення та розгляду якого колегія суддів дійшла висновку, що вирішити його можливо лише за наслідками розгляду касаційної скарги по суті.

Постанову прийнято 30.07.2015 у зв'язку з оголошеною у судовому засіданні 29.07.2015 відповідно до приписів статей 77, 1115 Господарського процесуального кодексу України, перервою.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 22.11.2011 між позивачем (позикодавець за договором), від імені та в інтересах якого на підставі договору про управління активами від 22.04.2011 діє ПАТ "Компанія з управління активами "Форум", та відповідачем (позичальник за договором) укладено договір позики №6. За умовами цього договору позикодавець надає позичальнику у тимчасове користування грошові кошти у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується своєчасно повернути позику та сплачувати проценти за користування позикою і вчиняти інші дії згідно умов цього договору та чинного законодавства України.

10.12.2012 та 30.08.2013 сторонами укладено додаткові угоди до договору позики, відповідно до умов яких окремі пункти договору були викладені в новій редакції.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору (в редакції додаткової угоди до договору від 10.12.2012) позикодавець надає позичальнику грошові кошти на поповнення обігових коштів для здійснення поточної господарської діяльності у національній валюті України на загальну суму 634 264 275,21 грн. Позика надається позичальнику строком до 30.11.2022.

Сторонами договору передбачено, що позичальник сплачує позикодавцю проценти за користування позикою за фактичний час користування грошовими коштами. Одночасно сторонами було погоджено, що проценти за користування позикою відповідачем сплачуються у наступному порядку: 1 процент річних, сплачується з 01.09.2013 по 31.12.2014; 12 процентів річних сплачується з 01.01.2015 по 30.11.2022 (пункт 1.3 договору (в редакції додаткової угоди до договору від 30.08.2013)).

Пунктами 6.1.4, 6.4 договору (в редакції додаткової угоди до договору від 10.12.2012) сторони договору погодили, що при настанні обставин, що на думку позикодавця свідчать про істотне порушення (або можливість такого порушення в майбутньому) позичальником умов цього договору та/або якщо позичальник порушує строки платежів, що встановлені цим договором, позикодавець має право вимагати достроково повернути позику, сплатити проценти за користування нею.

Згідно пункту 8.1 договору позикодавець має право вимагати дострокового погашення заборгованості за позикою, сплати належних процентів та передбачених цим договором штрафних санкцій та пені, а також відшкодування збитків, завданих позикодавцю внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю залишкову суму заборгованості за позикою, сплатити належні проценти, штрафні санкції та пеню, а також відшкодувати завдані позикодавцю збитки у випадках, перелік яких наведено в п. 8.1 договору, зокрема, якщо позичальник порушує терміни оплати фіксованих платежів, встановлені цим договором (п.п. 8.1.1 п. 8.1 договору (в редакції додаткової угоди до договору від 10.12.2012)).

Відповідно до п.9.1 договору (в редакції додаткової угоди до договору від 10.12.2012) за порушення позичальником (відповідачем) терміну здійснення (сплати) фіксованих платежів, передбачених цим договором, позичальник сплачує позикодавцю (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент порушення від суми позики за кожен день прострочення терміну здійснення (сплати) фіксованого платежу, а також штраф у розмірі 2,0% від суми позики за кожен випадок порушення терміну здійснення (сплати) фіксованого платежу.

Судами встановлено, що позивач на виконання умов пунктів 1.1, 2.1 Договору позики №6 від 22.11.2011 надав відповідачу у безготівковій формі шляхом перерахування з свого рахунку на рахунок відповідача грошові кошти в загальній сумі 634 264 275,21 грн.

Відповідно до графіку платежів, який є невід'ємним додатком до Договору, відповідач повинен був за період з вересня 2013 року по липень 2014 року (11 місяців) сплатити фіксовані платежі в загальній сумі 33 000 000,00 грн. (3 000 000,00 грн., визначена графіком платежів щомісячна сума оплати у вказаний період, х 11 місяців = 33 000 000,00 грн.).

Однак фактично відповідачем оплата фіксованих платежів за період з вересня 2013 року по липень 2014 року склала лише 15 200 000,00 грн., що підтверджується наявною у справі карткою рахунку 684 за період з 01.01.2011 по 14.08.2014. Даний факт не заперечується відповідачем.

Відповідач сплатив на користь позивача 1 000 000,00 грн. в рахунок повернення основної суми позики, у зв'язку з чим сума позики, яка залишається неповернутою відповідачем позивачу становить 633 464 275,21 грн. (634 264 275,21 грн. - 1 000 000,00 грн. = 633 464 275,21 грн.).