ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2015 року Справа № 908/5603/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - суддіДерепи В.І.суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Кривди Д.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКомунального підприємства "Бердянськводоканал" Бердянської міської радина постановуХарківського апеляційного господарського суду від 19.05.15у справі№908/5603/14господарського судуЗапорізької областіза позовомКомунального підприємства "Бердянськводоканал" Бердянської міської радидоПриватного акціонерного товариства "Азовський машинобудівний завод"прозобов'язати виконати діїза участю представників від:позивачаІгнатьєв Д.П. (дов. від 20.02.14)відповідачаПшенична І.С. (дов. від 15.01.15)
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Запорізької області від 09.02.15 (суддя Азізбекян Т.А.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.05.15 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Істоміної О.А., суддів: Горбачової Л.П., Плужник О.В.), позовні вимоги Комунального підприємства "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради задоволено частково: зобов'язано Приватне акціонерне товариство "Азовський машинобудівний завод" укласти з Комунальним підприємством "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради договір № 13 про надання послуг з водопостачання та водовідведення від 20.10.14 в частині пунктів 1.2, 1.3, 3.3, 6.1.6, 6.1.12, 6.1.13, 6.3.3, 6.3.7, 6.3.27, 7.4, 7.6, 10.2, 11.12, 11.13, 11.14, 11.15, 11.18 ,11.28, 11.29 договору редакції, викладеній у резолютивній частині рішення. В іншій частині позову відмовлено.
Частково не погоджуючись із судовими актами у справі, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині викладення п. 6.1.6, 7.4, 11.15, 11.28 та 11.29 договору №13 про надання послуг з водопостачання та водовідведення від 20.10.14 в редакції позивача. В обґрунтування скарги посилається на невигідність для нього договору в такій редакції.
Відповідач надав відзив, у якому заперечує проти доводів касаційної скарги, судові акти просить залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, укладений між Комунальним підприємством "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради та Приватним акціонерним товариством "Азовський машинобудівний завод" договір №13 про надання послуг з водопостачання та водовідведення від 02.01.13, у відповідності до пункту 10.2 є розірваним з 01.01.15.
Рішенням Бердянської міської ради Запорізької області від 31.03.14 № 4 "Про затвердження лімітів використання води підприємствам - абонентам комунального підприємства "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради на 2014 року" затверджено ліміт відпуску води відповідачу на 2014 рік в обсязі 14,35 тис. куб.м.
Для приведення правовідносин з надання послуг з водопостачання та водовідведення у відповідність до вимог чинного законодавства, 17.10.2014 Комунальним підприємством "Бердянськводоканал" було направлено на адресу Приватного акціонерного товариства "Азовський машинобудівний завод" два примірники проекту договору №13 про надання послуг з водопостачання та водовідведення від 20.10.14, які були підписані та скріплені печаткою підприємства-позивача.
Проте, відповідач, будучи не згодним з умовами проекту договору №13 про надання послуг з водопостачання та водовідведення від 20.10.14, направив відповідачу два примірники протоколу розбіжностей від 14.11.14.
01.12.14 Комунальне підприємство "Бердянськводоканал" спрямувало позивачу два примірники протоколу узгодження розбіжностей від 01.12.14 до договору №13 про надання послуг з водопостачання та водовідведення. Відповідачем розглянуто скерований позивачем протокол узгодження розбіжностей від 01.12.14 до договору №13 про надання послуг з водопостачання та водовідведення від 20.10.14, в результаті чого останнім погоджено частину розбіжностей, а саме: пункти 1.1, 4.2, 4.4,6.1.5, 6.1.9, 6.1.10, 6.1.11, 6.2.3, 6.2.11, 6.2.12, 6.2.13, 6.3, 6.3.9, 6.3.15, 6.3.18, 6.3.20, 6.3.28, 7.3, 7.5, 7.9, 10.1,10.3, 11.7, 12.1.3.
Враховуючи, що відповідачем не вчинено дії по підписанню проекту договору №13 про надання послуг з водопостачання та водовідведення від 20.10.14 в редакції пунктів 1.2, 1.3, 3.3, 6.1.6, 6.1.12 , 6.1.13 , 6.3.3 , 6.3.7, 6.3.27, 7.4, 7.6, 10.2, 11.12, 11.13, 11.15, 11.18, 11.28 , 11.29 позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив прийняти рішення, яким зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Азовський машинобудівний завод" укласти з комунальним підприємством "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради договір № 13 про надання послуг з водопостачання та водовідведення від 20.10.14 на умовах комунального підприємства "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради.
Судами задоволені позовні вимоги позивача в частині зобов'язання Приватного акціонерного товариства "Азовський машинобудівний завод" укласти з Комунальним підприємством "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради договір № 13 про надання послуг з водопостачання та водовідведення від 20.10.14 в частині пунктів 1.2, 1.3, 3.3, 6.1.6, 6.1.12, 6.1.13, 6.3.3 , 6.3.7 , 6.3.27, 7.4 , 7.6 , 10.2 , 11.12 , 11.13 , 11.14 , 11.15, 11.18 , 11.28, 11.29. Судові акти в цій частині позовних вимог не оскаржуються, а тому не перевіряються судом касаційної інстанції та підлягають залишенню без змін.
Предметом касаційного оскарження є судові акти в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Приватного акціонерного товариства "Азовський машинобудівний завод" укласти з Комунальним підприємством "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради договір № 13 про надання послуг з водопостачання та водовідведення від 20.10.14 в частині внесення пунктів 6.1.6, 7.4, 11.15, 11.28 та 11.29 до договору №13 про надання послуг з водопостачання та водовідведення від 20.10.14.
Відмовляючи в цій частині позовних вимог, суди виходили з того, що запропонований позивачем відповідачу до укладення договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення від 20.10.14 №13 в частині пунктів 6.1.6, 7.4, 11.15 суперечить нормам чинного законодавства з огляду на наступне.
У відповідності до пункту 6.1.6 договору № 13 про надання послуг з водопостачання та водовідведення від 20.10.14, редакція позивача: "Здійснювати пломбування засобів обліку води та стоків тощо, шляхом накладення пломб з пломбою - індикатором, що унеможливлюють зняття засобу обліку та попереджають про застосування спеціальних неодимових магнітів або будь-яких інших існуючих засобів чи механізмів, що негативно впливають на достовірність показників спожитої води та вводять виконавця в оману".
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками, оскільки наразі чинним законодавством передбачена установка магнітних індикаторів на засоби обліку лине у сері електроенергетики. Жодним нормативно-правовим актом із регулювання відносин у сфері з водопостачання та водовідведення не передбачено накладання на засоби обліку пломб-індикаторів.
В той же час, відповідно до статті 6 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" одним з основних принципів державної політики у сфері питної води та питного водопостачання є: державне управління і регулювання відносин у сфері питної води та питного водопостачання; додержання єдиних правил, норм і стандартів усіма суб'єктами відносин у сфері питної води та питного водопостачання
У випадку, якщо в подальшому можливість установки таких засобів буде дозволена, суди попередніх інстанцій затвердили пункт 6.1.6 договору у наступній редакції: "Здійснювати пломбування засобів обліку води та стоків тощо, шляхом накладення пломб з пломбою - індикатором, що унеможливлюють зняття засобу обліку та попереджають про застосування спеціальних неодимових магнітів або будь - яких інших існуючих засобів чи механізмів, що негативно впливають на достовірність показників спожитої води та вводять виконавця в оману, Виконавець має право у випадку та в порядку, визначених законодавством."
У відповідності до пункту 7.4 договору №13 про надання послуг з водопостачання та водовідведення від 20.10.14, редакція позивача: "У разі впливу на засіб обліку води та пошкодження установленої виконавцем пломби-індикатору шляхом застосування спеціальних магнітів або будь яких інших існуючих засобів чи механізмів, що негативно впливають на достовірність показників спожитої води та вводять виконавця в оману, а також зриву пломбування за необережністю водокористування вважається без обліковим, у зв'язку з чим Виконавець виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек. та дією її повним перерізом протягом 24 годин на добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць. Виявлення впливу магнітного поля на засіб обліку води здійснюється за допомогою показника магнітного поля ПМП -01 та індикатора впливу постійного магнітного поля". Суди виключили даний пункт з редакції договору з посиланням на те, що Правилами користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.08 № 190 (далі - Правила 190) визначено вичерпний перелік випадків застосування алгоритму розрахунку витрат води відповідно за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек. та дією її повним перерізом протягом 24 годин на добу. А позивачем до проекту договору №13 про надання послуг з водопостачання та водовідведення від 20.10.14 включено пункти, які суперечать положенням Правил №190.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати такі висновки судів з огляду на наступне.
Згідно з пунктами 3.1, 3.3, 3.4 Правил 190 розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку. Водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними. У разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.
Відповідно до Правил 190 розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек. та дією її повним перерізом протягом 24 годин на добу, здійснюється, в таких випадках:
- у випадку тривалості повірки понад місяць (п. 5.14 Правил № 190);
- у разі самовільних дій споживача - зняття споживачем без дозволу виробника засобів обліку, здійснення будь-яких замін їх частин або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, зняття пломб, накладених органами Держспоживстандарту або виробником (п. 5.18 Правил № 190);
-у разі витрат води на промивання трубопроводів (водопровідних вводів) при відсутності можливості промивання мереж через засоби обліку (п. 5.28. Правил № 190);
Сервисы для юристов