Постанова ВГСУ від 30.07.2014 року у справі №925/182/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2014 року Справа № 925/182/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А.суддівДанилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скаргиФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 у справі№ 925/182/14 Господарського суду Черкаської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 47 711, 30 грн. заборгованості та санкцій

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачане з'явився - - відповідачаОСОБА_6

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, в якій просило суд стягнути з відповідача на свою користь 44 590, 00 грн. основного боргу, 850 грн. 38 коп. пені, 196 грн. 24 коп. 3 % річних, 3 121 грн. 30 коп. штрафу та судові витрати (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 28.02.2014, яка прийнята судом, а.с. 31-33).

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.03.2014 (суддя Скиба Г.М.) у справі № 925/182/14 у позові відмовлено повністю. Дане судове рішення мотивоване недоведеністю позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 (у складі головуючого Дикунської С.Я., суддів: Алданової С.О., Кропивної Л.В.) вказане рішення суду скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю. Постанова мотивована невиконанням відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати наданих послуг по збиранню врожаю сільськогосподарських культур.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" не надіслало відзив на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується, та не реалізувало процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення було повідомлено належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, спір виник у зв'язку з тим, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (відповідач), за посиланням Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" (позивача), не розрахувався за надані йому послуги по збиранню врожаю сільськогосподарських культур, що стало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення заборгованості, 3 % річних, штрафу та пені.

В своєму позові позивач послався на те, що 11.09.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" (Виконавцем) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Замовником) було укладено договір про надання послуг № КО-ЧРК-17/13, за умовами якого Виконавець зобов'язується в порядку та на умовах даного договору на території сільськогосподарських угідь Замовника надати останньому послуги власною технікою по збиранню врожаю сільськогосподарських культур - кукурудзи - на пальному Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги (а.с.2-5, 9-10).

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

До матеріалів справи позивачем надані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 04.11.2013 № 8142 на суму 23 190,00 грн. (а.с. 11); від 08.11.2013 № 8475 на суму 13 200,00 грн. (а.с. 12); від 22.11.2013 № 9243 на суму 8 200,00 грн. (а.с. 13). Ці акти містять підписи представників сторін та скріплені їх печатками. За посиланням позивача, вказані акти підтверджують виконання умов договору та надання позивачем послуг по збиранню врожаю сільськогосподарських культур в період з 04.11.2013 по 22.11.2013 на загальну суму 44 590,00 грн.

До матеріалів справи позивачем також надано додаткову угоду № 1 до договору від 18.09.2013 на виконання робіт по збиранню врожаю на площі 890 га (кукурудза, соняшник, соя) та акти до додаткової угоди (а.с.73-79). За посиланням позивача, відповідач замовив послуги двох комбайнів "Полісся" на збір врожаю.

Натомість, відповідач заперечив дійсність свого підпису на актах приймання-здачі робіт, додаткових угодах, актах на приймання на зберігання техніки (а.с.84). Додатки №№ 2/1 та 3/1 до спірного договору взагалі не містять підпису відповідача (а.с.77-78).

У запереченні на позов відповідач послався на те, що ніяких робіт він не замовляв та не приймав, ніяких актів прийняття робіт не підписував. Відповідач вважає, що надані позивачем договір та акти виконаних робіт мають ознаки підробки. У зв'язку з цим, відповідач звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину по факту підроблення посадовими особами позивача вказаних документів (а.с. 92-95).

Заперечуючи замовлення робіт у позивача на площі 340 га у с. Софіївка та збільшення площ збору врожаю до 890 га, відповідач у запереченні на позов (а.с.83), послався на те, що він має в користуванні всього 42 га сільгоспугідь, що підтверджено довідкою сільської ради, копія якої залучена до матеріалів справи (а.с. 96). Інших земельних ділянок в користуванні немає. Ні сою, ні соняшник відповідач в 2013 році не вирощував. Посередником чи замовником робіт для третіх осіб не виступав. За посиланням відповідача, кукурудза позивача на площі 8 га урожаю 2013 року так і залишилась в полі незібраною. До матеріалів справи залучені фотографії поля з незібраною кукурудзою та довідка сільської ради про площі угідь (а.с.88-91).

Відповідач пояснив, що місце здійснення ним господарської діяльності - с.Шелепухи Черкаського району відповідно до свідоцтва платника єдиного податку серія НОМЕР_2. В інших населених пунктах району та області відповідач не проводить жодної господарської діяльності.

При дослідженні тексту договору від 11.09.2013 (а.с. 9-10), судом першої інстанції встановлено, що сторони не вказали місце його укладання, як і місце підписання додаткової угоди та додатків.

Матеріали справи не містять первинних документів, які підтверджують місце проведення робіт по збиранню врожаю на замовлення відповідача.

Листи обліку роботи тракториста-машиніста позивачем не надані з мотивів автоматичного фіксування об'ємів робіт за допомогою GPS-навігатора.

Дані GPS-навігації комбайнів та викопіювання з топографічної карти, на які посилається позивач (а.с. 54-62), складені ним в односторонньому порядку, без посилання на джерело інформації, ідентифікацію навігаційної системи, координати полів, площі полів, об'єми зібраного врожаю тощо.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, дані навігатора не є протоколом роботи навігатора, натомість це зкомпонована позивачем на власний розсуд таблиця, яка не ідентифікує виконання робіт на замовлення відповідача.

Крім того, відповідно до пункту 3.5. договору від 11.09.2013 (а.с. 9) сторони домовилися, що їхні повноважні представники здійснюватимуть щоденний облік обсягу наданих послуг шляхом підписання актів звірки зібраної продукції, на підставі яких представники сторін підписують акт передачі-приймання наданих послуг за кожних зібраних 200 га врожаю або при закінченні обсягів наданих послуг протягом 3-х календарних днів з моменту настання відповідної події.