ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2014 року Справа № 922/317/14
Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Студенця В.І., за участю представників сторін О. Павловича (дов. від 25.07.2014), Є. Качанова (дов. від 25.07.2014), ОСОБА_8 (дов. від 09.07.2014), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Чернігівська кондитерська фабрика "Стріла" на рішення Господарського суду Харківської області від 20 березня 2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 5 червня 2014 року у справі № 922/317/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гуров і К" до публічного акціонерного товариства "Чернігівська кондитерська фабрика "Стріла", фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, про стягнення
УСТАНОВИВ: У лютому 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Гуров і К" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Чернігівська кондитерська фабрика "Стріла" про стягнення 29 702 грн 60 коп. пені та 6 132 грн 58 коп. річних і фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 378 997 грн 85 коп. боргу з підстав неналежного виконання договору поставки від 25 вересня 2012 року № 25/09-12.
Ухвалою від 25 лютого 2014 року господарський суд прийняв відмову позивача від позову в частині вимог до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 і провадження у справі в цій частині припинив. Водночас суд прийняв заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог до публічного акціонерного товариства "Чернігівська кондитерська фабрика "Стріла" у розмірі 378 997 грн 85 коп.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 20 березня 2014 року (суддя К. Аріт), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 5 червня 2014 року, позов задоволено.
Публічне акціонерне товариство "Чернігівська кондитерська фабрика "Стріла" просить рішення та постанову скасувати з підстав порушення господарськими судами територіальної підсудності розгляду справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гуров і К" та фізична особа-підприємець ОСОБА_4 проти доводів касаційної скарги заперечують і в її задоволенні просять відмовити.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Господарськими судами встановлено, що 25 вересня 2012 року між публічним акціонерним товариством "Чернігівська кондитерська фабрика "Стріла" (замовник) і товариством з обмеженою відповідальністю "Гуров і К" (виконавець) був укладений договір № 25/09-12, на умовах якого виконавець прийняв на себе зобов'язання з виготовлення поліграфічної продукції та виконання поліграфічних робіт, а замовник - сплатити їхню вартість.
Виконавець поставив товар на суму 1 353 410 грн 34 коп., проте замовник розрахувався лише частково на суму 974 412 грн 49 коп. і його борг дорівнює 378 997 грн 85 коп.
Вимогу кредитора погасити борг боржник не виконав, що й спричинило спір.
За правилами частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За обставин невиконання відповідачем грошових зобов'язань, господарські суди, встановивши в його діях склад цивільного правопорушення, застосувавши до спірних правовідносин правила статті 193 Господарського кодексу України, статей 525 і 526 Цивільного кодексу України, обґрунтовано задовольнили позов в частині стягнення суми основного боргу.
Згідно з приписами статей 610 і 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та річних.
Отже, господарські суди обґрунтовано задовольнили позов в частині стягнення суми річних.
З підстав порушення відповідачем грошового зобов'язання, господарські суди, на підставі пункту 6.4 договору від 25 вересня 2012 року, статей 230, 231 і 232 Господарського кодексу України, статті 549 Цивільного кодексу України, правомірно задовольнили позов у частині стягнення пені.
Твердження заявника про порушення господарськими судами статті 15 Господарського процесуального кодексу України є безпідставними, оскільки позивач звернувся до господарського суду за місцезнаходженням одного з двох відповідачів-фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (частина 3 статті 5 Господарського процесуального кодексу України) і у господарських судів були відсутні правові підстави для передачі справи до господарського суду Чернігівської області.
За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Усупереч вказаним статтям, відповідач не надав господарським судам доказів, які спростовують позовні вимоги.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ: Рішення Господарського суду Харківської області від 20 березня 2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 5 червня 2014 року у справі № 922/317/14 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Чернігівська кондитерська фабрика "Стріла" без задоволення.
Виконання рішення Господарського суду Харківської області від 20 березня 2014 року у справі № 922/317/14 поновити.
Головуючий, суддя М. В. Кузьменко Суддя І. М. Васищак Суддя В. І. Студенець
Сервисы для юристов