ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2014 року Справа № 910/3338/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. - головуючого,
Мележик Н.І.,
Самусенко С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02 червня 2014 року у справі № 910/3338/14 Господарського суду міста Києва за позовом Приватного підприємства "Будсантех", м. Кіровоград, до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна", м. Київ; 2) Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", м. Київ, про визнання договору недійсним,
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився,
відповідача-1 - не з'явився,
відповідача-2 - Невмержицька Г.В. (дов. № 10/00-96 від 17.06.2014),
в с т а н о в и в:
У лютому 2014 року позивач - Приватне підприємство "Будсантех" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів: ТОВ "Торговий дім "Сокар Україна" (відповідач-1, Товариство) та ПАТ "Банк Форум" (відповідач-2, Банк) про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору банківського рахунку № 1-52800/262826 від 14.10.2013р. та додаткового договору № 1 про розрахункове обслуговування поточних рахунків з використанням системи дистанційного банківського обслуговування "IFOBS Клієнт-банк" від 14.10.2013р.
Вказував, що оспорюваний правочин підписаний від імені ТОВ "Торговий дім "Сокар України" неуповноваженою на це особою, що є підставою для визнання його недійсним.
Обгрунтовуючи порушення своїх майнових прав та законних інтересів у зв'язку із вчиненням відповідачами оспорюваного правочину, позивач зазначав, що 16.10.2013р. між ним (покупець) та відповідачем-1 (постачальник) був укладений договір поставки № КД-01-2013, згідно якого постачальник зобов'язувався передати у власність покупцю нафтопродукти на умовах їх 100% передоплати. Перераховані позивачем в якості передоплати товару за договором поставки № КД-01-2013 від 16.10.2013р. на відкритий за спірним договором банківський рахунок ТОВ "Торговий дім "Сокар Україна" грошові кошти Товариством отримані не були, у зв'язку з чим поставка товару не відбулася.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23 квітня 2014 року (суддя Паламар П.І.) позов задоволено.
Постановлено визнати недійсним договір банківського рахунку № 1-52800/262826 від 14.10.2013р., додатковий договір № 1 про розрахункове обслуговування поточних рахунків з використанням системи дистанційного банківського обслуговування "IFOBS Клієнт-банк" від 14.10.2013р. до договору № 1-52800/262826 від 14.10.2013р., укладені між ТОВ "Торговий дім "Сокар Україна" та ПАТ "Банк Форум". Витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 218,00 грн. покладені на ПАТ "Банк Форум".
Рішення мотивоване посиланнями, зокрема, на ту обставину, що позивач, який не є стороною оспорюваного правочину, як заінтересована сторона, чиї права та обов'язки були порушені у зв'язку з його укладенням, вправі порушувати питання про визнання вказаного правочину недійсним.
Встановивши, що спірний договір від імені відповідача-1 підписаний особою, яка не була наділена відповідними повноваженнями, місцевий господарський суд, посилаючись на порушення вимог ч. 3 ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання такого правочину недійсним згідно ст. 215 ЦК України, дійшов висновку про задоволення позову ПП "Будсантех".
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "Банк Форум" у травні 2014 року звернулася до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просила рішення місцевого господарського суду від 23 квітня 2014 року у даній справі скасувати та прийняти новий судовий акт про відмову у задоволенні позову ПП "Будсантех".
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02 червня 2014 року № 910/3338/14 (колегія суддів у складі: Алданової С.О. - головуючого, суддів Дикунської С.Я., Коршун Н.М.) апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами повернуто скаржнику без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.
Ухвала мотивована невиконанням заявником вимог ч. 3 ст. 94 ГПК України у зв'язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
У касаційній скарзі заявник, посилаючись на невірне застосування судом апеляційної інстанції положення п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України та п. 22 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", просив ухвалу апеляційної інстанції від 02 червня 2014 року скасувати, а матеріали справи № 910/3338/14 направити до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
Перевіривши доводи касаційної скарги і правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Недотримання цих вимог відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України є підставою для повернення апеляційної скарги без розгляду.
01.11.2011р. набрав чинності Закон України від 08.07.2011р. № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон), який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати, відстрочення, розстрочення сплати та повернення судового збору.
Зокрема, за подання апеляційної скарги до господарського суду на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Сервисы для юристов