ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2014 року Справа № 910/25739/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючого),
Гончарука П.А. (доповідача),
Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства для постачання медичних установ "Укрмедпостач" Міністерства охорони здоров'я України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 4 червня 2014 року у справі № 910/25739/13 за позовом Міністерства охорони здоров'я України до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛінеА" про стягнення суми, -
Встановив:
У серпні 2012 року Міністерство охорони здоров'я України звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛінеА" про стягнення 124877,50 грн. пені, 173075 грн. штрафу, посилаючись на порушення відповідачем умов договору № 35/12/170/21-24 від 14 серпня 2012 року про закупівлю товарів за державні кошти в частині своєчасної поставки товарів.
Рішенням господарського суду м. Києва від 26 лютого 2014 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 124877,50 грн. пені, 173075 грн. штрафу, 5959,05 грн. судового збору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 4 червня 2014 року рішення місцевого суду скасовано, а в позові відмовлено. Стягнуто з позивача на користь відповідача судові витрати.
У касаційній скарзі державне підприємство для постачання медичних установ "Укрмедпостач" Міністерства охорони здоров'я України, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить постанову у справі скасувати, залишивши рішення місцевого суду без змін.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити оскаржуване судове рішення без змін, а касаційну скаргу -без задоволення, вказуючи на безпідставність викладених в ній доводів.
Сторони у справі не скористались правом на участь в судовому засіданні.
Клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи відхилено у зв'язку з відсутністю правових підстав для його задоволення.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, 14 серпня 2012 року сторонами укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 35/12/170/21-24, за умовами якого відповідач зобов'язався передати позивачу товар - устаткування медичне, хірургічне та ортопедичне (вироби медичного призначення для стентування коронарних судин) загальною вартістю 13740061 грн., а позивач - прийняти та оплатити одержаний товар. Постачальник забезпечує поставку товару на умовах DDP-Київ на склад уповноваженого підприємства замовника (державне підприємство для постачання медичних установ "Укрмедпостач" Міністерства охорони здоров'я України), за адресою: 02098, м. Київ, вул. Березняківська, 29, у відповідності до узгодженого графіку поставки - до вересня-жовтня 2012 року.
Відповідно до п. 7.2 договору у випадку затримки поставки товару понад термін, встановлений пунктом 5.1 цього договору, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення поставки товару, а за прострочення понад 30 календарних днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого (неприйнятого) товару, а у разі здійснення попередньої оплати, постачальник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає змовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач послався на те, що відповідачем поставлено товар з порушенням встановлених договором строків: товар на суму 1400000 грн. поставлено 14 грудня 2012 року, на суму 1072500 грн. - 29 грудня 2012 року.
Заперечуючи проти доводів позовної заяви, відповідач послався на форс-мажорні обставини - ураган "Сенді", що стався на території Сполучених Штатів Америки 29 жовтня 2012 року, що перешкодило своєчасному виконанню зобов'язань за договором.
Розглядаючи заявлені вимоги по суті, господарський суд першої інстанції, встановивши зазначені обставини та факт прострочення відповідачем поставки товару, керуючись нормами ст. 624 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про правомірність позову та необхідність його задоволення.
Посилання відповідача на непереборну силу, внаслідок дії якої виконання поставки товару в обумовлені договором строки виявилося неможливим, та висновок Київської торгово-промислової палати про настання обставин непереборної сили (форс-мажор) № 1703-4/942 від 29 грудня 2012 року, визнані судом необґрунтованими, оскільки умовами укладеного сторонами договору не передбачено засвідчення обставин форс-мажору Київською торгово-промисловою палатою, крім того, відповідачем не надано доказів причинно-наслідкового зв'язку між стихійними явищами, що мали місце на території Сполучених Штатів Америки наприкінці граничного строку виконання зобов'язань за договором та станом виконання його зобов'язання з поставки товару.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, господарський суд другої інстанції рішення місцевого суду скасував, а в задоволенні позову відмовив, виходячи з того, що стихійне лихо - ураган "Сенді", що пройшов на території Сполучених Штатів Америки 29 жовтня 2012 року, є загальновідомим фактом, про який було повідомлено засобами масової інформації, а відповідно до ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. При цьому, Київська торгово-промислова палата наділена повноваженнями щодо засвідчення форс-мажорних обставин, оскільки Законом України "Про торгово-промислові палати в Україні" їй не заборонено видавати висновків про настання обставин непереборної сили.
Проте, з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитись не можна з таких підстав.
Згідно ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" правом на засвідчення форс-мажорних обставин наділено Торгово-промислову палату України. При цьому, відповідно до ст. 11 цього Закону, регіональні торгово-промислові палати, до яких відноситься і Київська торгово-промислова палата, не наділені повноваженнями щодо засвідчення обставин форс-мажору.
Крім того, відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України не вважаються обставинами непереборної сили, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язань товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Сервисы для юристов