Постанова ВГСУ від 30.07.2014 року у справі №5009/3637/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2014 року Справа № 5009/3637/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В. (доповідач)з участю представників: позивача: відповідача: 3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1: на стороні відповідачів: на стороні позивача: ОСОБА_3 не з'явилися не з'явилися не з'явилися не з'явилисярозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської радина ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 12 травня 2014 рокуу справі№ 5009/3637/12за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Квінтесс"до- Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, - Запорізької міської ради, - виконавчого комітету Запорізької міської ради3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1:приватне підприємство "Запорізьке експертне агентство "Укрконсалт" на стороні позивача:Запорізька обласна громадська організація "Захистимо наші будинки"на стороні відповідачів:житлово-будівельний кооператив "Дружба"про зобов'язання укласти договір та часткове скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.03.2014 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Квінтесс" до Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, Запорізької міської ради, Виконавчого комітету Запорізької міської ради про зобов'язання укласти договір оренди та часткове скасування рішення постійно діючої конкурсної комісії задоволено частково.

Відповідач - Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради звернувся в Донецький апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою на вказане рішення, яка ухвалою від 26.03.2014 була повернута без розгляду на підставі п. п. 2, 3 ст. 97 ГПК України у зв'язку з тим, що не було надіслано копії апеляційної скарги відповідачу 2, 3 і третім особам та надано доказів сплати судового збору у встановлено розмірі.

Частиною 4 ст. 97 ГПК України встановлено, що після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради цим правом скористався, подавши апеляційну скаргу повторно та додавши до неї докази сплати судового збору у повному обсязі і докази надсилання копії апеляційної скарги відповідачам і третім особам. Подаючи повторно апеляційну скаргу Департаментом було заявлено клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 12.05.2014 (головуючий - Марченко О.А., судді - Попков Д.О., Татенко В.М.) відмовлено Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строк на апеляційне оскарження та на підставі п. 4 ст. 94 ГПК України повернуто скаргу заявнику.

В касаційній скарзі відповідач - Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, посилаючись на порушення судом норм процесуального права при постановленні судом вказаної ухвали, просить її скасувати, поновити строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Запорізької області від 04.03.2014 та передати справу на розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у відновленні пропущеного процесуального строку, Донецький апеляційний господарський суд виходив, зокрема, із того, що заявником не було доведено несвоєчасне отримання ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.2014, якою первісну скаргу було повернуто без розгляду, а також із того, що недотримання заявником вимог ГПК України при подачі первісної апеляційної скарги не є поважною причиною згідно з ст. 53 ГПК України при повторному зверненні до суду, тобто заявником, на думку суду, не доведено, що причини пропуску ним строку є об'єктивно непереборними, не залежали від його волевиявлення та були пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Також суд посилався на те, що факт подання стороною клопотання про відновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк.

Проте, погодитись з такими висновками суду неможливо, виходячи з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим кодексом.

ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Як вбачається із матеріалів справи, первісна апеляційна скарга на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.03.2014 була подана в установлений строк, однак у зв'язку із неналежною сплатою судового збору і не надіслання її копії відповідачам 2, 3 і третій особі на підставі п. 2, 3 ст. 97 ГПК України була повернута без розгляду заявнику ухвалою Донецького апеляційного господарського суду, яку заявник отримав лише 15.04.2014, а отже, за таких обставин заявник об'єктивно був позбавлений можливості подати повторну апеляційну скаргу у встановлений строк.

Заявником добросовісно було усунуто обставини зазначені у пунктах 2, 3 ст. 97 ГПК України, здійснено доплату судового збору у відповідності до Закону України "Про судовий збір" та направлено копії апеляційної скарги сторонам, повторну апеляційну скаргу подано в найкоротші терміни з клопотання про відновлення строків на апеляційне оскарження.

Таким чином, підстав для відмови заявнику у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку у суду апеляційної інстанції не було.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Отже, апеляційний суд своєю ухвалою обмежив суб'єкта оскарження у здійсненні прав, передбачених вказаною статтею.

Враховуючи викладене, оскаржувану ухвалу не можна визнати законною й обґрунтованою, у зв'язку з чим її слід скасувати, а справу передати до Донецького апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115 , 1117 , 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради задовольнити частково.

Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 12 травня 2014 року у справі за № 5009/3637/12 скасувати, а справу передати до Донецького апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Головуючий, суддя М. ОстапенкоСуддя П. ГончарукСуддя Л. Стратієнко