постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНи
30 червня 2026 року
м. Київ
справа № 163/1570/21
провадження № 51-572км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_5 та прокурора ОСОБА_7 на вирок Локачинського районного суду Волинської області від 13 грудня 2022 року та ухвалу Рівненського апеляційного від 10 листопада 2025 року у кримінальному провадженні № 12020030150000313 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця м. Рівне,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 240-1, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Локачинського районного суду Волинської області від 13 грудня 2022 року ОСОБА_5 визнано винуватим і засуджено:
- за ч. 3 ст. 240-1 КК до позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна;
- за ч. 1 ст. 366 КК до штрафу в розмірі 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн, з позбавленням права обіймати посади в державних установах, організаціях та підприємствах, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій та обов`язків, на строк 2 роки.
На підставі до ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна, та з позбавленням права обіймати посади в державних установах, організаціях та підприємствах, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій та обов`язків, на строк 2 роки.
Відповідно до ст. 75 КК звільнено ОСОБА_5 від відбування основного покарання з іспитовим строком 3 роки з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК.
Вирішено питання про стягнення процесуальних витрат і долю речових доказів.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_5 за обставин детально викладених у вироку, являючись генеральним директором ТзОВ «Український Бурштиновий Дім» та наділеним організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, у невстановлений час та за невстановлених обставин, з використанням службового становища незаконно придбав бурштин у сировині у значних розмірах загальною масою 115, 5843 кг, який зберігав до 16 червня 2020 року за місцем розташування товариства у м. Рівне.
З метою незаконного збуту бурштину за межі України ОСОБА_5 10 червня 2020 року уклав договори з юридичними особами Республіки Литва про його продаж.
У період з 10 по 12 та з 12 по 16 червня 2020 року ОСОБА_5 без відома директора Товарної біржі «Українсько- Китайська бурштинова біржа» ОСОБА_8 , після досягнення з останнім домовленостей про закупівлю бурштину сирцю різних фракцій отримав засобами електронного зв`язку скановані примірники договорів та рахунків, підписаних ОСОБА_8 як директором біржі та завірених відтиском печатки. Після чого, не маючи наміру фактично виконувати умови зазначених договорів, ОСОБА_5 за допомогою знакодрукуючого пристрою із застосуванням прийомів монтажу вніс зміни до отриманих рахунків, у результаті чого створив офіційні документи - видаткові накладні № 21-20 та 22-20 від 10 червня 2020 року, які в подальшому використав для підтвердження законності походження бурштину.
Також, з метою реалізації умислу на незаконний збут бурштину за межі України ОСОБА_5 звернувся до Державного гемологічного центру України для отримання висновків і діагностики дорогоцінного каміння органогенного утворення, додавши до свого звернення супровідні документи, серед яких використав копію договору № 11-19 від 30 вересня 2019 року, який раніше вже був реалізований і не стосувався партії бурштину, яка підлягала експорту за укладеними зовнішньоекономічними контрактами. Надалі, у період з 11 по 17 червня 2020 року використовуючи отримані висновки Державного гемологічного центру України № Д68-903 та Д68-904 від 11 червня 2020 року, ОСОБА_5 шляхом внесення змін до їх початкового змісту частково змінив текст у графі «Супровідні документи до об`єкта дослідження», зазначивши як підставу походження бурштину видаткові накладні № 21-20 та 22-20 від 10 червня 2020 року, які Товарною біржею не видавалися, чим вчинив інше підроблення офіційних документів.
Діючи відповідно до раніше укладеного договору про надання послуг з декларування та митного оформлення товарів ОСОБА_5 17 червня 2020 року передав агенту з митного оформлення ТзОВ «Фортуна В» ОСОБА_9 завідомо підроблені документи, а саме накладні № 21-20 та 22-20 від 10 червня 2020 року, а також висновки Державного гемологічного центру України № Д68-903 і Д68-904 від 11 червня 2020 року для їх подачі митним органам з метою митного оформлення експорту бурштину за укладеними зовнішньоекономічними контрактами, унаслідок чого до розділу 44 митних декларацій типу ЕК10АА № UA204020/2020/016472 та UA204020/2020/016474 від 17 червня 2020 року були внесені неправдиві відомості
26 червня 2020 року під час митного огляду транспортного засобу «Renault Master» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_10 , який прямував на виїзд з України через МАПП «Ягодин» Волинської митниці Держмитслужби, було виявлено та вилучено бурштин у сировині загальною масою 115, 5843 кг, ринковою вартістю 449 252, 97 грн, законність походження якого документально підтверджена не була.
При перегляді вироку за апеляційними скаргами захисника та прокурора Рівненський апеляційний суд ухвалою від 10 листопада 2025 року змінив його в частині призначеного покарання та ухвалив вважати ОСОБА_5 засудженим:
Сервисы для юристов