ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2016 року Справа № 908/4247/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кривди Д.С. - головуючого (доповідача), Борденюк Є.М., Грека Б.М.,за участю представників:позивачаНикеруй Т.М., представник, відповідачаХаритонова М.І., представник,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 30.03.2016за заявоюПублічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь"провідстрочку виконання рішення судуу справі№ 908/4247/14 Господарського суду Запорізької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь"простягнення 50 674 818,17 грн,ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" заборгованості за поставлений природний газ в сумі 41922021,40 грн, пені в сумі 1675294,11 грн, штрафу в сумі 3914541,50 грн, 3% річних в сумі 279670,62 грн, інфляційних втрат в сумі 2882744,55 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.01.2015, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 04.06.2015, позовні вимоги задоволено частково; в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 41922021,40 грн провадження по справі припинено; стягнуто з ПАТ "Енергомашспецсталь" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 795692,95 грн пені, 1865411,14 грн втрат від інфляції грошових коштів, 264245,59 грн річних процентів, 1957270,75 грн штрафу, 71475,24 грн судового збору; в іншій частині позову відмовлено.
На виконання рішення суду у справі 14.04.2015 видано відповідний наказ.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.07.2015 відстрочено виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 29.01.2015 на 6 місяців, а саме до 14.01.2016.
27.01.2016 до Господарського суду Донецької області від Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" надійшла заява про відстрочку виконання рішення суду від 21.09 2015 у справі №908/4247/14 на три роки.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 01.02.2016 матеріали заяви ПАТ "Енергомашспецсталь" було передано за належністю до Господарського суду Запорізької області.
18.02.2016 відповідач подав до господарського суду уточнення до заяви про відстрочку виконання рішення, відповідно до якого просить надати відстрочку виконання рішення по даній справі на один рік.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.02.2016 (суддя Попова І.А.), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.03.2016 (судді Чернота Л.Ф. - головуючий, Бойченко К.І., Зубченко І.В.), заяву задоволено; виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 29.01.2015 по справі № 908/4247/14 відстрочено на один рік, а саме до 18.02.2017.
Не погоджуючись з ухвалою та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу та постанову скасувати і прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду. Скаргу мотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права і недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач спростовує її доводи і просить постанову залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів та пояснень.
З огляду на межі повноважень касаційної інстанції, які визначені у частині другій статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, та відповідно до яких суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями збирати та досліджувати нові докази, колегія дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно з статтею 36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Відповідно до частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Задовольняючи заяву відповідача про відстрочку виконання рішення у справі, місцевий господарський суд врахував наступні доводи в обґрунтування цієї заяви.
Так, господарським судом першої інстанції при дослідженні фінансового стану боржника встановлено, що звітом про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2015 підтверджується збитковість Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь". Згідно звіту про фінансові результати Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" за 2014 рік прибуток відсутній, збитки становлять 2652567 грн, за 9 місяців 2015 року прибутки відсутні, збитки складають 1781071 грн. Згідно звіту про взаєморозрахунки з нерезидентами кредиторська заборгованість підприємства становила 861524,5 грн, з яких прострочена 548713,5 грн. З довідки Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" від 22.01.2016 №17/122 вбачається, що заробітна плата робітникам підприємства за період з липня 2015 року по грудень 2015 року сплачується несвоєчасно.
Крім того, заявник посилається на озброєний конфлікт на території міста Краматорська та Донецької області, що призвело до дестабілізації роботи підприємства, та наявність додаткових труднощів і ризиків господарської діяльності.
Боржник вживає заходи для подальшої можливості проведення взаєморозрахунків з контрагентами. Зокрема, ПАТ "Енергомашспецсталь" підписано специфікацію від 11.12.2015 до договору № 20/2012/64, укладеного з ПАТ "Запоріжсталь", за умовами якого відповідач зобов'язався поставити обладнання на загальну суму 33996000 грн. Згідно з п. 9 специфікації обладнання необхідно поставити в період з 11.12.2015 по 31.12.2016. У відповідності до п. 5 специфікації строк оплати поставленого обладнання складає 45 днів, тобто грошові кошти надійдуть в лютому 2017 року. Тому відповідач зазначає, що відстрочка виконання рішення на один рік сприятиме продовженню фінансово-господарської діяльності та погашенню заборгованості яка виникла перед позивачем.
Також, розпорядженням генерального директора Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" від 11.12.2015 №135 запропоновано направляти грошові кошти від реалізації продукції за вказаним замовленням на погашення заборгованості, стягнутої рішеннями господарських судів по справам № 908/4247/14 та № 905/570/14, часткова оплата по яким на даний час відбувається, в т. ч. на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
При цьому суд першої інстанції звернув увагу на те, що заборгованість, стягнута рішенням у даній справі, складається із штрафних санкцій, основний борг відповідачем сплачено до винесення рішення від 29.01.2015 по даній справі.
Оцінивши викладені відповідачем доводи, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що заява відповідача підлягає задоволенню з наданням відстрочки виконання судового рішення терміном на 1 рік.
Однак, з висновками судів про наявність підстав для відстрочення виконання судового рішення колегія суддів не може погодитись, з огляду на таке.
Пунктом 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Сервисы для юристов