Постанова ВГСУ від 30.06.2015 року у справі №908/5499/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2015 року Справа № 908/5499/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ОСОБА_1 - головуючого,

ОСОБА_2,

ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01 квітня 2015 року

та на рішення господарського суду Запорізької області від 04 лютого 2015 року

у справі № 908/5499/14

господарського суду Запорізької області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі"

до Публічного акціонерного товариства "Краматорський завод важкого верстатобудування"

про стягнення

за участю представників

позивача ОСОБА_4

відповідача не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04 лютого 2015 року (суддя Азізбекян Т.А.) залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01 квітня 2015 року (судді Черленяк М.І., Ільїн О.В., Хачатарян В.С.) у справі № 908/5499/14 позов задоволено. Стягнуто з ПАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування" на користь ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" суму заборгованості за спожиту активну електроенергію у розмірі 591109,38 грн. Розстрочено виконання судового рішення в частині стягнення суми основного боргу 591109,38 грн. на період з березня 2015 року по лютий 2017 року включно з щомісячним погашенням суми у розмірі 24629,56 грн.

Не погоджуючись вищезазначеними рішенням та постановою Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 04 лютого 2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01 квітня 2015 року скасувати в частині надання розстрочки виконання судового рішення.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "Сервіс - Інвест" (постачальник) та ВАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування" (споживач) 21 червня 2004 року укладено договір № 30200002 про постачання електричної енергії, відповідно до предмету якого постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до пункту 2.2 договору споживач приймає на себе зобов'язання виконувати умови договору № 30200002 про постачання електричної енергії від 21 червня 2004 року, оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, знімати та надавати постачальнику відомості про показання розрахункових приладів обліку згідно додатку " порядок розрахунків" та "графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Пунктом 3.1 договору про постачання електричної енергії визначено, що постачальник електричної енергії має право нараховувати та одержувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, плату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії та інші платежі, передбачені цим договором.

Згідно пункту 4.3 договору про постачання електричної енергії сторони домовились, що не несуть відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за цим договором, якщо воно є результатом дії обставин непереборної сили. Термін виконання зобов'язань за цим договором у такому разі відкладається на строк дії обставин непереборної сили.