ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 513/679/25
провадження № 51-4578 км 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
у режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 , який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Одеського апеляційного суду від 08 жовтня 2025 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162240000444, за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1971 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 03 червня 2025 року кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 закрито та звільнено її від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1971 КК України у зв`язку із зміною обстановки.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 08 жовтня 2025 року ухвалу Саратського районного суду Одеської області від 03 червня 2025 року щодо ОСОБА_8 залишено без змін.
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачувалась у самовільному зайнятті земельної ділянки без кадастрового номеру в прибережній захисній смузі річки Когильник, яка відноситься до категорії середніх річок, в с. Новоселівка Саратської об`єднаної територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області у 2024 році, яка відповідно до ст. 88 Водного кодексу України є охоронною зоною, розмістивши на ній загорожу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1971 КК України.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_8 та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статті 419 КПК України, адже в ній не надано відповідей на всі доводи апеляційної скарги. Зазначає, що суд апеляційної інстанції обмежився загальними фразами про обґрунтованість прийнятого рішення судом першої інстанції. Вказує, що відсутні конкретні та достатні дані, які б свідчили, що сама ОСОБА_8 або обстановка зазнали таких змін, які б унеможливлювали вчинення нею нових кримінальних правопорушень та вказують на втрату суспільної небезпеки особою.
Під час судового розгляду прокурор ОСОБА_5 вважала, що касаційна скарга прокурора є обґрунтованою та просила її задовольнити.
Позиції інших учасників судового провадження
Під час касаційного розгляду захисник ОСОБА_6 заперечила проти задоволення касаційної скарги сторони обвинувачення. Зазначила, що рішення апеляційного суду є законним, вмотивованим та обґрунтованим.
Мотиви Суду
Згідно з положеннями ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Сервисы для юристов