Постанова ВГСУ від 30.04.2015 року у справі №910/27797/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2015 року Справа № 910/27797/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяБакуліна С.В.,суддіФролова Г.М., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиСпільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-Солсиф"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 рокуу справі№ 910/27797/14господарського судуміста Києваза позовомСпільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-Солсиф"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Промжитлобуд"простягнення грошових коштів

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Гапич Ю.Л. дов. № 130 від 13.03.2015 року, Павлік О.М. дов. № 16 від 12.01.2015 року,- відповідача:Яременко В.Д. дов. б/н від 05.01.2015 року

ВСТАНОВИВ:

Спільне українсько-французьке підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-Солсиф" (далі за текстом - спільне українсько-французьке підприємство з іноземними інвестиціями у формі ТОВ "Основа-Солсиф") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Промжитлобуд" (далі за текстом - ТОВ "ВБК "Промжитлобуд") про стягнення грошових коштів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2015 року провадження у справі № 910/27797/14 за позовною заявою № 734 від 10.12.2014 року спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями у формі ТОВ "Основа-Солсиф" до ТОВ "ВБК "Промжитлобуд" про стягнення грошових коштів, на підставі пп. 11 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, припинено.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, спільне українсько-французьке підприємство з іноземними інвестиціями у формі ТОВ "Основа-Солсиф" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 10.02.2015 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 року у справі № 910/27797/14 апеляційну скаргу спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями у формі ТОВ "Основа-Солсиф" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 10.02.2015 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, спільне українсько-французьке підприємство з іноземними інвестиціями у формі ТОВ "Основа-Солсиф" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 10.02.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 року у справі № 910/27797/14, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. 601 Цивільного кодексу України, ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 20.04.2015 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Бакуліної С.В., суддів - Прокопанич Г.К.., Яценко О.В. (доповідач) касаційна скарга спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-Солсиф" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 30.04.2015 року.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 28.04.2015 року № 03-05/696 для розгляду касаційної скарги у справі № 910/27797/14, у зв'язку із завантаженістю судді Прокопанич Г.К. сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Бакуліна С.В., судді Фролова Г.М., Яценко О.В. (доповідач).

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з оглядну на наступне.

Відповідно до вимог статей 107, 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.05.2013 року спільне українсько-французьке підприємство з іноземними інвестиціями "Основа-Солсиф" у формі ТОВ та ТОВ "ВБК "Промжитлобуд" було укладено договір субпідряду № 30/01-02.

Судами досліджено, що факт виконання робіт за договором № 30/01-02 від 28.05.2013 року підтверджується: актом № 1 приймання виконаних робіт за червень 2013 року, актом № 2 приймання виконаних робіт за червень 2013 року, актом № 1 приймання виконаних робіт за липень 2013 року та довідками про вартість виконаних робіт за червень 2013 року, за липень 2013 року, на загальну суму 1 939 552, 80 грн.

31.05.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Центренергобуд", як первісний боржник, ТОВ "ВБК "Промжитлобуд", як новий боржник, та спільне українсько-французьке підприємство з іноземними інвестиціями "Основа-Солсиф" у формі ТОВ, як кредитор, уклали договір про заміну боржника у зобов'язанні № 27/01-02, згідно п. п. 1, 2 якого ним регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає з Договору субпідряду № 48/01-02 від 24.12.2012 року та Договору № 01/06 від 30.01.2013 року укладеного між первісним боржником та кредитором в об'ємі та умовах передбачених договором. Первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов'язання) у розмірі 8 353, 57 грн. з ПДВ, що виник на підставі договорів.

Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що ТОВ "ВБК "Промжитлобуд" на виконання умов договору № 30/01-02 та договору № 27/01-02 перераховано спільному українсько-французькому підприємству з іноземними інвестиціями "Основа-Солсиф" у формі ТОВ грошові кошти на суму 1 200 000, 00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень.

Так, за актом звірки взаємних розрахунків від 23.10.2014 року було зараховано суму за взаємозаліком по операції № 17473 в розмірі 358 489, 33 грн., а тому загальна сума заборгованості за договором № 30/01-02 та за договором № 27/01-02 складає 381 063, 47 грн. (1 939 552, 80 - 1 200 000, 00 - 358 489, 33 = 381 063, 47).

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.05.2014 року товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Центренергобуд", як кредитором-1, та ТОВ "ВБК "Промжитлобуд", як Кредитором-2, укладено договір відступлення права вимоги № ПЖБ-14р, згідно п. 1. якого Кредитор-1 відступив на користь Кредитора-2 право вимоги на отримання зайво перерахованих коштів в сумі 671 179, 09 грн. від спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями "Основа-Солсиф" у формі ТОВ, як Боржника, за договором будівельного підряду № 04/19-11 від 21.04.2011 року.

30.05.2014 року ТОВ "ВБК "Промжитлобуд" надіслано спільному українсько-французькому підприємству з іноземними інвестиціями "Основа-Солсиф" у формі ТОВ вимогу (вих. № 60 від 29.05.2014 року) про повернення суми договірного забезпечення, яка сплачена безпідставно та незаконно у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

25.12.2014 року ТОВ "ВБК "Промжитлобуд" надіслано заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог (вих. № 309 від 25.12.2014 року).

Судами встановлено, що спільне українсько-французьке підприємство з іноземними інвестиціями "Основа-Солсиф" у формі ТОВ отримало заяву про зарахування зустрічних однорідних (вих. № 09 від 16.01.2015 року), у відповідь на яку листом від 21.01.2015 року № 32 відмовляє в проведенні зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки вказані вимоги є безпідставними.

Припиняючи провадження у справі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що наявність заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог та факт її направлення іншій стороні договору є достатньою правовою підставою для зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до ч. 2 ст. 601 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1, ч. 1, ст. 80 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такі висновки у справі судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на наступне.