Постанова ВГСУ від 30.03.2017 року у справі №910/12163/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2017 року Справа № 910/12163/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Барицької Т.Л., Гольцової Л.А.,розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Промбудспортіндустрія"на рішення та постанову Господарського суду міста Києва від 18.10.2016 Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2016у справі№ 910/12163/16 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Промбудспортіндустрія"простягнення грошових коштівза участю представників сторін:

позивача: Хлабистін Д.М.

відповідача: Шапіро Г.А.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2016 у справі № 910/12163/16 (суддя Борисенко І.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Шапран В.В., судді Буравльов С.І., Андрієнко В.В.), позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудспортіндустрія" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" штраф сумі 77499,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промбудспортіндустрія" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 у справі № 910/12163/16, направити справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 548, 549 Цивільного кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України, статті 83 Господарського процесуального кодексу України, зазначає також про неправильне застосування судами вимог Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 № 442.

До Вищого господарського суду України надійшов відзив Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на касаційну скаргу, в якому позивач просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

Сторони та учасники процесу згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги та скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що зі станції Олевськ Південно-Західної залізниці Товариством з обмеженою відповідальністю "Промбудспортіндустрія" (відправник) відправлено до станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці вантаж - пиломатеріали.

У накладній № 34856724 зазначено вантаж пиломатеріали, не зазначені в алфавіті 3 штабеля по 4 м. 3 штабеля в шапці, ув'язка дротом, вагон № 67863134, маса вантажу визначена відправником становить 66000 кг, спосіб визначення маси на електронних вагах заводський номер 10ВК-РК641.

При проходженні вагону через станцію П'ятихатки Придніпровської залізниці залізницею проведено контрольну перевірку маси вантажу, під час якої виявлено, що вона не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що складено комерційний акт АА № 010564/2/04 від 02.01.2016.

Комерційним актом АА № 010564/2/04 від 02.01.2016 засвідчено, що в перевізному документі зазначено: брутто не вказано, тара 22200 кг, нетто 66000 кг. При контрольному зважуванні вагону на справних 150 тонних вагонних вагах ст. П'ятихатки, повірені 22.10.2015, виявилось брутто 70800 кг, тара з документу 22200 кг, нетто 48600 кг, тобто маса нетто менше від маси нетто вказаної в перевізному документі на 17400 кг. Вантаж навантажений у 3 штабелі по довжині вагону. Ув'язки цілі не порушені. Вагон у технічному відношенні справний. Зважування вагону проводив приймальник поїздів Горловий в присутності комерційного агента Клименко. При повторному зважуванні недостача 17400 кг вантажу підтвердилась.

У зв'язку з виявленням факту неправильного зазначення у накладній № 348556724 маси вантажу залізницею нарахований штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати в сумі 86110,00 грн.

Судами попередніх інстанцій, з позицією яких погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, частково задоволено позовні вимоги позивача з огляду на таке.

Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України та пункту 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статтею 23 Статуту залізниць України визначено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Статтею 37 Статуту залізниць України передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Згідно із п. 2.3. Правил оформлення перевізних документів представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі.

Як визначено пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. До розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об'єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом - виробником цистерни). За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов'язаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 № 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.10.2012 № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до пункту 2.1. Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України засоби ваговимірювальної техніки, які перебувають у власності як залізниць, так і організацій, які не належать до сфери управління Укрзалізниці, підлягають обліку залізницями.

Згідно з пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Згідно із статтею 129 Статуту залізниць України та частиною 1 статті 26 Закону "Про залізничний транспорт" обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.