Постанова ВГСУ від 30.03.2016 року у справі №904/1204/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2016 року Справа № 904/1204/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГольцової Л.А.(доповідач), суддів:Козир Т.П., Кочерової Н.О.розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив"на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2015та на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.02.2016у справі№ 904/1204/15Господарського судуДніпропетровської області за позовомПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"доПриватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив"простягненняза участю представників:

позивача: Оніщук В.М., дов. від 18.04.2014;

відповідача: Снітько Е.В., дов. від 11.01.2016;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2015 у справі №904/1204/15 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Рудь І.А., судді - Назаренко Н.Г., Кеся Н.Б.) позов задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Верхогляд Т.А., судді - Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2015 у справі №904/1204/15 залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відповідачем, в порядку ст. 1211 ГПК України, подано заяву про зупинення виконання судового рішення у даній справі, проте колегія суддів Вищого господарського суду України відмовляє в задоволенні заяви, оскільки не знаходить підстав для її задоволення.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення, просить прийняті у даній справі судові рішення залишити без змін.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що між ПАТ "ВТБ Банк" (Банк) та ПАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив" (Позичальник) 24.05.2011 укладений кредитний договір № 13ВД.

Протягом дії кредитного договору, його умови неодноразово змінювалися шляхом укладення сторонами договорів про внесення змін до кредитного договору від 24.05.2011 №13ВД.

Так, згідно п. 1.1 договору, в редакції договору про внесення змін від 15.08.2013 № 16, Банк на умовах цього договору зобов'язався надати Позичальнику кредит в сумі 30000000,00 доларів США, а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути Банку кредит не пізніше 30.04.2014, а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки, визначені договором.

Кредит надається у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в межах ліміту кредитування, визначеному відповідно до погодженого сторонами графіку.

Відповідно до п. 2.1 договору, надання кредиту Позичальнику здійснюється у безготівковій формі на підставі письмової заявки Позичальника за формою додатку № 1 до договору в межах ліміту кредитування, що діє на дату подання заявки, шляхом перерахування кредиту на рахунок Позичальника, за умови виконання Позичальником своїх зобов'язань у повному обсязі та додержання всіх умов надання кредиту, встановлених цим договором. Надання кредиту може здійснюватися окремими частинами (траншами), розмір яких визначається Позичальником та зазначається у заявці, в межах ліміту кредитування.

Пунктом 2.4 договору, в редакції договору про внесення змін від 15.08.2013 № 16, встановлений графік, відповідно до якого, Позичальник зобов'язався повернути кредит.

Згідно з п. 3.1.1 договору, в редакції договору про внесення змін від 25.06.2011 № 1, плата за користування кредитом встановлюється у вигляді процентів, розмір яких встановлюється умовами цього договору та має статус "диференційованої" ставки, під якою в цьому договорі розуміється наступне: цим договором встановлюється базовий розмір процентів, що нараховуються за користування кредитом за умови належного виконання Позичальником всіх умов цього договору та договорів про забезпечення, та визначаються умови, за яких застосовується підвищений розмір плати за користування кредитом, який визначається шляхом збільшення базового розміру процентів на кількість процентних пунктів, що встановлена цим договором.

Встановлення диференційованої процентної ставки є особливою умовою кредитування в частині визначення плати за користування кредитом, а застосування диференційованої процентної ставки (підвищеної та базової процентної ставки) не змінює правовідносини за цим договором та/або його істотних умов.

Вищезазначена умова про збільшення базового розміру процентів за користування кредитом застосовується за взаємним волевиявленням та згодою сторін, що виражено шляхом укладання цього договору та не потребує укладання будь-яких договорів про внесення змін до цього договору/нового договору.

Проценти за користування кредитом, розмір яких є базовим, встановлюються у розмірі 9,5% відсотків річних (п. 3.1.2 договору).

Пунктом 3.1.3 договору, в редакції договору про внесення змін від 25.05.2012 № 10, сторони встановили підвищений розмір процентів річних при настанні визначених у ньому обставин.

За умовами п. 3.2 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту на суму заборгованості за кредитом за весь час користування кредитом, починаючи з дня надання кредиту по день, що передує дню повного його повернення, із розрахунку факт/360 іноземна валюта, факт/365 - гривня. При нарахуванні процентів враховується день надання та не враховується день повернення кредиту.

Згідно п. 3.3 договору, сплата процентів здійснюється Позичальником в валюті кредиту на рахунок обліку/сплати плати за користування кредитом, зазначений в пункті 11.1 договору, у наступному порядку:

3.3.1 проценти нараховані за період з 25 числа попереднього місяця по 24 число поточного місяця включно сплачуються щомісяця з 25 числа кожного місяця, але не пізніше останнього банківського дня того ж місяця включно.