ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2015 року Справа № 910/20127/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Судді:Борденюк Є.М., Кривда Д.С., Могил С.К. (доповідач),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2015 у справі № 910/20127/15 господарського суду міста Києваза позовомпублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" дожитлово-будівельного кооперативу "Молодіжний-10"про стягнення 99 477, 12 грн.за участю представників
позивача: Шевченко О.М.,
відповідача: Бризинської-Колпакової О.О.,
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до житлово-будівельного кооперативу "Молодіжний-10" про стягнення 99 477, 12 грн., з яких: 80 136 грн. заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення, 8 507, 97 грн. інфляційних втрат, 2 264, 91 грн. 3% річних, 554, 64 грн. пені, 8 013, 60 грн. штрафу.
Рішенням господарського суду міста Києва від 15.10.2015 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 80 136 грн. основного боргу, 8 507, 97 грн. інфляційних втрат, 2 264, 91 грн. 3% річних, 554, 64 грн. пені, 8 013, 60 грн. штрафу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2015 рішення місцевого господарського суду скасовано. Прийняте нове рішення, яким відмовлено в задоволені позову повністю.
Не погоджуючись з прийнятою постановою апеляційного господарського суду, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Переглянувши в касаційному порядку оскаржену постанову суду апеляційної інстанції, а також рішення місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, між відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (правонаступником якого є позивач) (постачальником) та житлово-будівельним кооперативом "Молодіжний-10" (абонентом) 18.12.2002 укладено договір № 01492/4-03 на послуги водопостачання та водовідведення.
За умовами договору постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент - розраховуватися за вказані послуги на умовах, визначених договором та Правилами користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, затвердженими наказом Голови Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994.
Згідно з п. 2.2 договору абонент сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новим тарифом з часу його введення в дію без внесення змін до договору.
Відповідно до п. 3.1 договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.
За змістом п. 3.2 якщо водолічильники тимчасово знято представником постачальника або їх зіпсовано не з вини абонента, кількість використаної води визначається за середньодобовою витратою за останні два розрахункові місяці за показниками водолічильників. У разі роботи водолічильників менше 2-х місяців кількість води визначається за середньодобовою витратою роботи водолічильника, але не менше 10-ти днів.
Відповідно до п. 3.3 договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показниками водолічильника та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з п. 21.2 Правил.
На підставі п. 3.4 договору абонент розраховується за надані послуги в порядку, встановленому органами виконавчої влади у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи.
Згідно з п. 3.5 договору, у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акта в цей же термін. При не виконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.
Згідно п. 7.1 договору він є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами.
З набуттям чинності Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України від 27.06.2008 № 190, втратили чинність Правила користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, затверджені наказом Голови Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994.
Так, п. 3.1 чинних Правил передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.
За умовами п. 3.7 Правил розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються всіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.
Згідно з п. 5.1 Правил облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначив, що свої зобов'язання за договором в частині надання відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення у період з 01.07.2012 по 30.06.2014 на суму 80 136 грн. виконав належним чином, проте відповідач за отримані ним послуги не розрахувався.
Приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги з постачання питної холодної води та прийняття стоків води не виконав, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 80 136 грн. заборгованості за період з 01.07.2012 по 30.06.2014, а також 554, 64 грн. пені, 8 507, 97 грн. інфляційних втрат, 2 264, 91 грн. 3% річних та 8 013, 60 грн. штрафу.
Сервисы для юристов