ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2014 року Справа № 925/1215/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.,розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства готельно-ресторанний комплекс "Апельсин"на ухвалу та постановуГосподарського суду Черкаської області від 01.09.2014 Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2014у справі№ 925/1215/14 Господарського суду Черкаської областіза позовомПриватного підприємства готельно-ресторанний комплекс "Апельсин"до1. Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" 2. Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_4провизнання недійсними іпотечних договорів, зобов'язання вчинити дії за участю представників сторін:
позивача: не з'явилися
відповідача-1: не з'явилися
відповідача-2: не з'явилися
третьої особи, яка не заявляє самостійних
вимог на предмет спору на стороні відповідачів: не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство готельно-ресторанний комплекс "Апельсин" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" та Відкритого акціонерного товариства "Кредитпромбанк" про визнання недійсними іпотечних договорів, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 01.09.2014 у справі № 925/1215/14 (суддя Боровик С.С.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2014 (колегія суддів у складі: головуючого судді Агрикової О.В., суддів Радченка С.Г., Жук Г.А.), справу передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Приватне підприємство готельно-ресторанний комплекс "Апельсин" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.09.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2014 у справі № 925/1215/14, направити на новий розгляд справу № 925/1215/14 до Господарського суду Черкаської області.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема скаржник посилається на незастосування судами попередніх інстанцій норм ст. 16 Господарського процесуального кодексу, що призвело до помилкового направлення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва.
Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак учасники процесу не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є позовні вимоги Приватного підприємства готельно-ресторанний комплекс "Апельсин" про визнання недійсним іпотечного договору № 49.12/38/1 372/07-КЛТ від 23.08.2007, іпотечного договору № 49.12/01/16/09 від 18.02.2009 та зобов'язання Приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_4 виключити з реєстру іпотек записи про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передане у іпотеку за іпотечними договорами.
Визначаючи підсудність справи Господарському суду міста Києва, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що станом на момент подання позову у позивача відсутній обов'язок щодо передачі майна, яке є предметом оспорюваних договорів іпотеки; місцезнаходженням відповідачів відповідно до Спеціальних витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є місто Київ; обставини щодо місцезнаходження відповідачів стали відомі суду після порушення провадження у справі.
Відповідно до ст. ст. 13, 15 Господарського процесуального кодексу України підсудність справ визначається за предметними і територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ (ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо. Справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.
Як визначено п. 20.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" спори, пов'язані з укладанням, зміною умов, розірванням чи визнанням недійсними договорів, підлягають вирішенню господарським судом за місцем знаходження однієї з сторін, до якої звернувся заявник.
Таким чином, місцевий господарський суд, встановивши, що місцезнаходженням відповідачів є місто Київ, вірно застосував норми ст.ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу України та правомірно передав справу № 925/1215/14 за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Частиною 2 статті 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.
Колегією суддів касаційної інстанції відхиляються доводи скаржника щодо необхідності розгляду справи згідно із правилами виключної підсудності за місцезнаходженням майна, оскільки предметом позову є вимоги про визнання недійсним договорів і вказаний спір не пов'язаний з визнанням права власності на майно, або витребуванням майна з чужого незаконного володіння чи усуненням перешкод у користуванні майном, про що вірно було зазначено судом апеляційної інстанції у оскаржуваній постанові.
З огляду на встановлені обставини справи та з урахуванням наведених приписів процесуального закону, колегія суддів, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в ухвалі суду першої інстанції та постанові суду апеляційної інстанції, дійшла висновку про відсутність підстав для скасування ухвали Господарського суду Черкаської області від 01.09.2014 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2014 у справі № 925/1215/14.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємства готельно-ресторанний комплекс "Апельсин" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.09.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2014 у справі № 925/1215/14 залишити без змін.
Сервисы для юристов